Останнім часом Facebook заполонили дописи з дивними зображеннями людей, зазвичай дітей або літніх осіб із короткими емоційними підписами. Наприклад, “Сьогодні їй виповнюється 9 років, але ніхто її не привітав” або “Цей хлопчик чекав на друга, але до нього ніхто не прийшов”. Часто такі пости супроводжуються проханнями залишити коментар, вподобайку або поширити допис. На перший погляд це щиро та зворушливо — як історії про людський біль, що доторкаються до глибини душі. Але якщо уважно придивитись до облич на фото, помітно, що вони… несправжні. Вони створені штучним інтелектом, і разом з текстом — є вигадкою.
Перегляньте також:
- Штучний інтелект: ворог чи суперсила для людства?
- Росія маніпулює репатріацією тіл загиблих, змішуючи останки українців і своїх солдатів, — Ігор Клименко
Ці публікації — частина нової хвилі дезінформаційної маніпуляції у соцмережах. За допомогою нейромереж, таких як Midjourney або DALL-E люди генерують фотографії неіснуючих осіб, до яких додається узагальнений, шаблонний і жалісний текст. Мета цих дописів — емоційне залучення користувача. Коли ви лайкаєте, коментуєте або поширюєте такий контент (чи навіть зупинились на декілька секунд, а не одразу пролистнули), алгоритми соцмереж просувають його вище в стрічці новин інших користувачів, а вам буде траплятись більше подібних дописів. Чим більше взаємодій — тим ширше охоплення, і саме в цьому полягає причина створення таких постів.
Люди заробляють на зображеннях, створених штучним інтелектом, у Facebook багатьма способами. Спосіб перший полягає у тому, що окрім ведення сторінки з контентом ШІ, також створюють онлайн-магазин, у який потрапляють користувачі завдяки посиланню під дописом. Другий спосіб схожий на попередній, та все ж ту люди створюють саме тематичні сторінки або групи у Facebook, публікують привабливі або вірусні зображення, набирають підписників, а потім заробляють на рекламі — як партнерській (з реферальними посиланнями), так і прямій (коли бізнес платить за згадку або просування). Основним способом заробітку є монетизація через аудиторію, адже Facebook платить за віральний контент. Зворушлива історія + фейкове зображення → емоції → взаємодія → просування в стрічці = монетизація.
Це явище є шкідливим. Воно експлуатує емпатію людей — їхнє щире бажання підтримати ближнього. Це підриває довіру до реальних історій. Якщо користувач щодня бачить фейкові зображення з вигаданими історіями, у нього виникає скепсис навіть до справжніх благодійних ініціатив, як у байці «Хлопчик, що гукав про вовка». Зловживання темами хвороб, самотності, сирітства для того, щоб отримати лайк — це форма цифрового цинізму. Це не просто обман — це емоційне маніпулювання в масштабах платформи з мільярдами користувачів.
У таких постах зазвичай відсутні конкретні імена, місця, дати. Фотографії виглядають реалістично, але при уважному розгляді можна помітити характерні помилки генеративного ШІ: неприродні очі, деформовані руки, дивні деталі на фоні, синтетичну симетрію обличчя. Якщо спробувати здійснити зворотний пошук зображення через Google Images, то результатів не буде — бо цих людей просто не існує.
Штучний інтелект не створює облич з уяви, він бере готові фотографії та поєднує їх. Йому можна задати пряму команду, щоб змінити щось на конкретній фотографії. Часто такі світлини втрачають статус «живих» та «справжніх». Такі ж фотографії можна використати для маніпуляцій. До прикладу, у вересні 2024 року поширилось фото сім’ї Базилевичів, яку вбила росія (чоловік єдиний, хто вижив). У коментарях можна побачити слова співчуття, що однозначно не мали стосуватись штучного інтелекту.
Користувачі, які взаємодіють з такими постами, зазвичай не підозрюють про штучне походження контенту. Особливо вразливими є літні люди або ті, хто не знайомий із сучасними цифровими технологіями. Таким чином, Facebook стає ідеальним майданчиком для такого роду маніпуляцій — завдяки великій аудиторії, слабкій модерації контенту та емоційно-орієнтованому алгоритму.
Це явище не обмежується лише Facebook. Подібні методи використовуються і в TikTok, Instagram, YouTube Shorts. Проте саме Facebook є головним “фронтом” цієї маніпуляції — через специфіку аудиторії та просту систему поширення дописів.
Якщо не буде втручання на рівні платформ або державних регуляторів, ця тенденція тільки посилюватиметься. Зображення ставатимуть ще реалістичнішими, тексти — ще більш зворушливими, а фейки — ще важчими для розпізнавання. Це означає, що необхідно терміново підвищувати рівень цифрової грамотності населення. Кожен користувач має вміти розрізняти маніпулятивний контент, знати про існування генеративного ШІ та критично оцінювати інформацію, яку споживає.
Надія Гонська
Коментарі
