Вижила серед вогню, але втратила найдорожче: історія 84-річної Любові Федорівни, якій допомагає Карітас Тернопіль у межах проєкту Emergency Appeal
- Опубліковано: Новини Тернопільщини
- —
- 24 Жовтня, 2026 о 14:12
Російський обстріл знищив її дім на Донеччині, а за кілька днів війна забрала сина-військовослужбовця. У 84 роки Любов Федорівна опинилася перед необхідністю починати життя заново – без рідної оселі, найдорожчої людини та звичного світу. Сьогодні в Тернополі вона отримує юридичну й соціальну підтримку від фахівців Карітасу Тернопіль, які допомагають їй долати наслідки пережитого та відновлювати можливість жити в нових обставинах.
«Я схопила ікону Ісуса Христа в руки й сиділа… А навколо все горіло», – цими словами Любов Федорівна згадує ніч, коли російський обстріл перетворив її дім у Добропіллі на Донеччині на місце вогню та руйнувань.
Навіть коли обстріли ставали дедалі небезпечнішими, Любов Федорівна довго не наважувалася залишити свій дім. Для людей старшого віку евакуація часто означає не просто переїзд до безпечнішого місця, а болісне прощання з усім, що формувало їхній світ десятиліттями. Та коли вулиця почала горіти, а небезпека повторювалася знову і знову, залишатися було неможливо.
Перегляньте також:
- У Тернополі компенсуватимуть 60% вартості генераторів для багатоквартирних будинків
- Художник з Тернопільщини Іван Марчук отримав одну з найвищих нагород Австрії
Жінка була змушена виїхати. Спочатку її шлях проліг до Харкова, згодом – до Павлограда, а потім – до Тернополя. Кожен новий пункт на цьому маршруті був спробою знайти безпеку, віддалитися від обстрілів і хоча б поступово оговтатися після пережитого.
Проте навіть на відстані від фронту війна продовжувала забирати в неї найдорожче.
Два удари, які змінили все
23 серпня Любов Федорівна отримала від сина звістку, яка остаточно зруйнувала надію на повернення до колишнього життя: її будинок був повністю знищений ракетою. Разом із домом жінка втратила не просто нерухомість. Вона втратила місце, з яким були пов’язані її спогади, особисті речі та відчуття дому. Після пережитого вогню та вимушеної евакуації надія колись повернутися до рідної оселі поступилася усвідомленню того, що повертатися вже нікуди. А 27 серпня сталося ще одне непоправне горе – загинув її син, військовослужбовець. За короткий час Любов Федорівна втратила і дім, і найдорожчу людину. Те, що для багатьох є основою життєвої стабільності, – родина, власна оселя, звичне середовище – було зруйноване війною.
У 84 роки жінка опинилася перед необхідністю вирішувати питання, які потребують значних сил, витримки та підтримки: оформлювати документи, з’ясовувати порядок отримання компенсації за зруйноване житло, розбиратися з належними виплатами після загибелі сина та організовувати медичне обслуговування на новому місці проживання.
За кожною такою процедурою стоїть не лише перелік документів і вимог. Для людини, яка пережила евакуацію, втрату житла та смерть близького, навіть звичайне звернення до установи може стати складним випробуванням. Особливо коли доводиться починати все заново в незнайомому місті, далеко від рідного дому та людей, які раніше становили звичне коло підтримки.
Від юридичної консультації до конкретних рішень
У Тернополі Любов Федорівна отримала допомогу в межах проєкту Emergency Appeal 2026–2027, який реалізує Карітас Тернопіль за підтримки Caritas Ukraine та Caritas Internationalis. Юристка Карітасу Тернопіль Ольга Ганущин супроводжує жінку у вирішенні юридичних і соціальних питань, що виникли внаслідок війни. Завдання фахівчині – допомогти розібратися в процедурах, підготувати необхідні документи та зорієнтуватися в можливостях отримання передбаченої державою підтримки.
Зокрема, Любов Федорівна отримала консультації та супровід щодо підготовки документів для отримання компенсації за зруйноване житло. Це важливий крок на шляху до відновлення її прав після втрати власної оселі.
Окремим напрямом стала допомога з оформленням закордонного паспорта через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для людини, яка вимушено залишила рідний край, належно оформлені документи мають практичне значення: вони допомагають вирішувати повсякденні питання та користуватися доступними адміністративними послугами.
Фахівці також допомогли жінці з організацією медичного обслуговування – укладенням декларації із сімейним лікарем Медичного центру Карітасу Тернопіль. Це дає їй можливість звертатися по первинну медичну допомогу за місцем перебування.
Ще одне важливе питання – оформлення виплат у зв’язку із загибеллю сина-військовослужбовця. Юридичний супровід у цьому процесі допомагає жінці з’ясувати необхідні кроки та підготуватися до проходження відповідних процедур. Кожен із цих напрямів стосується конкретних потреб Любові Федорівни. Водночас разом вони формують комплексну підтримку, яка допомагає людині не залишатися сам на сам із численними труднощами після вимушеного переміщення та втрати близьких.
Допомога, яка повертає відчуття опори
Історія Любові Федорівни показує, що наслідки війни не завершуються в момент евакуації з небезпечної території. Після того як людина залишає місце обстрілів, перед нею постає інший, не менш складний етап – облаштування життя в нових умовах. Для людей старшого віку цей шлях може бути особливо непростим. Вони часто потребують допомоги з оформленням документів, доступом до медичних послуг, реалізацією соціальних прав і взаємодією з державними установами. А коли до вимушеного переїзду додається втрата житла та близьких, вирішувати ці питання самотужки стає ще важче.
Саме тому підтримка в межах Emergency Appeal виходить за межі одноразової консультації. Її важливість полягає в тому, щоб допомогти людині пройти шлях від гострої кризи до поступового відновлення доступу до необхідних послуг і можливостей. Юридичний супровід не може скасувати пережите, повернути зруйновану оселю чи заповнити порожнечу після втрати сина. Проте він може допомогти захистити права людини, пройти необхідні процедури та не втратити можливість отримати належну підтримку через складність бюрократичних процесів.
Для Любові Федорівни це конкретні кроки до більшої визначеності в повсякденному житті. А для гуманітарної роботи – нагадування про те, що за кожним зверненням стоїть людина зі своєю історією, болем і потребою бути почутою.
Проєкт Emergency Appeal 2026–2027 спрямований на підтримку людей, чиє життя зазнало руйнівного впливу війни. У таких обставинах гуманітарна допомога має відповідати не лише на невідкладні потреби, а й допомагати людям долати наслідки кризи, відновлювати доступ до послуг і знаходити рішення для подальшого життя.
Історія Любові Федорівни – приклад того, чому індивідуальний супровід має значення. За необхідністю оформити документ, отримати консультацію чи налагодити медичне обслуговування стоїть значно більше, ніж адміністративна процедура. Це можливість повернути собі бодай частину контролю над життям, яке війна змінила безповоротно.
