Нарешті отримав копію договору суборенди землі, за яким зараз відбувається будівництво магазину на зупинці на вулиці Пирогова. (Минулого тижня В. Цимбалюк підняв проблему незрозумілого будівництва на його окрузі, – ред.) І саме зараз вималювалася уся схема, за якою громада міста знову залишилася ні з чим. Отже, почну спочатку.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
31 січня 2014 року на сесії міської ради було виділено земельну ділянку площею 0,0128 га відділу технічного нагляду ТМР в оренду на 10 років «для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту «Перша міська лікарня» з об’єктом торгово-побутового призначення за адресою вул. Пирогова» з можливістю передачі даної земельної ділянки в суборенду.
– Цим же рішенням сесія припинила право користування Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги частиною земельної ділянки площею 0,0105га за адресою вул. Пирогова, враховуючи ПИСЬМОВУ ЗГОДУ землекористувача.
– Цим же рішенням вилучену у лікарні земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови.
29 травня 2014 року відділ технічного нагляду укладає договір із громадянином Павликом В. І., за яким передає йому в суборенду цю ж ділянку площею 0,0128 га (куди входять і вилучені у лікарні 0,0105 га землі).
За договором суборенди, земельну ділянку оцінено у 126 552,22 гривень, тобто – 98 869 гривень за «сотку». Відповідно до цієї оцінки, гр. Павлику В. І. встановлена суборендна плата – 316,38 грн. щомісяця за користування всією ділянкою.
Строк дії договору суборенди дорівнює терміну дії договору оренди, тобто – 10 років.
Згідно технічних умов, виданих тим же відділом технічного нагляду ТМР, громадянин Павлик В. І. повинен вимостити тротуарною плиткою посадкову площадку зупинки; отримати дозвіл на зрізку земельних насаджень (а на ділянці зрізано кілька дорослих дерев); влаштовувати святкову ілюмінацію у дні свят; встановити навіс, лавки та урни на зупинці, а також пандус до магазину; встановити камеру відеоспостереження при вході; відремонтувати тротуар та огорожу В МЕЖАХ ЗУПИНКИ.
Перед тим, як перекласти це все на «людську» мову, одразу зазначу: всі оборудки навколо цієї ділянки не виходять за межі чинного законодавства. Тобто, контролюючі органи не знайдуть тут практично жодних порушень. А все тому, що існуюче земельне законодавство має достатньо «корупційних дірок», якими, на жаль, і користується наша влада. Наприклад, виділення землі через відділ технічного нагляду ТМР, а не напряму громадянину, цілком легальне, згідно Земельного кодексу України, і дозволяє уникнути земельних торгів, тобто – аукціону.
Отже, Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги в особі головного лікаря Я. Чайківського ДОБРОВІЛЬНО і БЕЗОПЛАТНО повертає частину своєї території міській раді. Депутати одним і тим же рішенням приймають «дарунок» і зразу «передаровують» його структурному підрозділу ТМР – відділу технічного нагляду, при цьому відносять лікарняну землю до «громадської і житлової забудови».
Відділ технічного нагляду, отримавши «добро» від депутатів користуватися ділянкою впродовж 10 років із правом суборенди, одразу ж знаходить звичайного тернополянина В. Павлика, якому на ці ж 10 років передає всю цю землю. З однією умовою: там, окрім всього, що набудує собі В. Павлик, має бути й облаштована зупинка. Нюанс: існуючу новеньку зупинку (навіс із лавками), на яку свого часу були витрачені бюджетні кошти, звідти просто забирають в інше місце.
Що цікаво: я ніде не знайшов жодної інформації про те, чому таку преференцію здобув саме громадянин Павлик В. І. Не читав про оголошений конкурс, і не чув, щоби у ньому, як на аукціоні, змагалися декілька осіб, запропонувавши кращі для міста умови суборенди…
Тим часом, як тільки я підняв цю проблему, на сайті міської ради з’явився розлогий коментар (нижче подаю скріншот) про те, що громадянин Павлик за «дарунок долі» у вигляді 0,0128 га землі має ощасливити містян і саму лікарню пішохідною доріжкою, капітально відремонтованими 40 метрами лікарняної огорожі, благоустроєм території тощо. Насправді ж, як видно з технічних умов, нічого цього В. Павлик робити не зобов’язався. Лавки, які має зробити цей громадянин на зупинці, вже були облаштовані (а потім – ліквідовані), а камера відеоспостереження там взагалі недоцільна, оскільки ця територія не належить ні до криміногенних, ні до ділянок підвищеної аварійності. І навряд чи тернополян потішить святкова ілюмінація як компенсація за шматок лікарняної території…
Резюмую вищеописане: лікарня, позбувшись більше «сотки» землі в самому центрі міста і віддавши на загибель кілька дерев на ній, не отримала абсолютно НІЧОГО. Міська рада, віддавши в користування «золоту» в плані її ціни ділянку громадянину В. Павлику, матиме аж 316,38 гривень щомісяця до бюджету. За ці гроші, за нинішніми цінами, можна купити хіба лише… три пачки паперу, на якому в майбутньому друкуватимуть проекти рішень на нові земельні ділянки…
Що цікаво. Маючи повноцінно збудований магазин, гр. Павлик В. І. може одразу оформити право власності на нього і вимагати від міської ради виділити йому цю землю в постійне користування «для обслуговування існуючих будівель». За законом, ділянку йому передадуть у власність абсолютно безкоштовно. І для цього навіть не потрібно буде чекати 10 років, поки закінчиться договір суборенди, – цей документ буде просто достроково розірваний…
А ось іще інформація для роздумів. Станом на 2 лютого 2015 року відділу технічного нагляду передано для облаштування зупинок із аналогічними умовами 29 земельних ділянок по всьому Тернополю. На вулиці Шептицького – це 6 «соток», до речі, одразу переданих у постійне користування, а не на 10 років. Зараз ми бачимо там новозбудований торговий центр… Ще 6 ділянок на зупинках – площею 0,015 га, решта – в районі однієї «сотки».
На сьогоднішній день ринкова вартість 0,01 га землі на малолюдних околицях Тернополя – від 150 до 200 тисяч гривень. Чим ближче до центру, тим ціна збільшується у кілька разів…
Я проконсультувався із юристами, спеціалістами-земельниками та контролюючими органами. Всі вони підтвердили, що, на жаль, наше законодавство дозволяє розпоряджатися владі комунальною землею за такими ось схемами, і наразі нема на то ради…
А загалом навколо цієї земельної ділянки дуже багато брехні; навіть від мене, як депутата округу, багато чого приховують… Мені лишень дуже цікаво, що (чи хто) спонукало Ярослава Чайківського віддати лікарняну землю під магазин без жодної вигоди для самої лікарні. Я хотів би почути хоч якісь вмотивовані аргументи, чому в обмін на земельну ділянку головний лікар не вимагав для лікувального закладу хоч якоїсь партії необхідних ліків, комплектуючих для машин «швидкої» тощо – хоч щось!.. Але на жаль, пан Чайківський мовчить…
Віталій Цимбалюк,
депутат Тернопільської міської ради
