На 06 лютого (дата введення тимчасової адміністрації) зобов’язання банку «Надра» перед НБУ (читайте – в основному по кредитам рефінансування) становили 12,6 млрд грн, або майже половину (!) всіх зобов’язань фінстанови. Такі дані наводить Фонд гарантування вкладів фізосіб.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Для порівняння: обсяг коштів клієнтів у «Надра» на вказану дату становили 5,8 млрд грн., а позики від міжнародних та інших фінансових організацій складали 2,94 млрд грн. При цьому загальний портфель кредитів, виданих клієнтам, на 06 лютого становив 25,53 млрд грн. Під ці позики було сформовано резерви на 11,94 млрд грн. За даними ФГВФО, сума коштів фізичних осіб, що може бути відшкодована ним, на 06.02.15 за даними звітності складала 3,83 млрд грн.
Зауважимо, що основна кредитна заборгованість «Надра» перед регулятором накопичилися в 2008-2009 рр. При цьому згідно з даними НБУ, в травні 2014 року він надав вказаній фінустанові стабкредити на 1,5 млрд грн (під заставу корпоративних прав та майнових прав за кредитними договорами). У квітні – знову ж таки стабкредити на 1 млорд, а також позики для збереження ліквідності на 300 млн грн. У березні – 500 млн грн для збереження ліквідності.
Якщо банк «Надра» піде на ліквідацію (наразі це видається найбільш ймовірним сценарієм), шанси НБУ на повернення настільки величезних обсягів рефінансування при роботі Фонду гарантування з активами банку видаються більш ніж примарними.
Нагадаємо, як уже повідомляв FINBALANCE, за даними Асоціації українських банків, у січні депозитний портфель юридичних осіб у банку «Надра» скоротився відразу на 2,17 млрд грн, або на 37,5%, тоді як обсяг вкладів фізичних осіб (які скаржилися на суттєві затримки з поверненням депозитів, – ред.) зменшився лише на 25 млн грн, або на 0,5%.
Подібна тенденція мала місце і в 4-му кварталі 2014 року. Згідно з даними НБУ, в жовтні-грудні обсяг гривневих вкладів юросіб у банку «Надра» зменшився на 1,37 млрд грн. (-33,2%), що є одним з найвищих показників серед банків з І групи класифікації Нацбанку. При цьому портфель гривневих депозитів фізосіб у вказаний період скоротився на відчутно меншу суму – 275,3 млн грн (-13,7%). Портфель валютних вкладів юросіб в 4-му кварталі минулого року знизився на 26,3 млн дол (-13,6%), тоді як фізосіб – на 15 млн дол (-5,8%).
З огляду на це, виникає питання: чи не була це така своєрідна “підготовка” до ймовірного введення тимчасової адміністрації та, не виключено, ліквідації банку, що в перспективі робило повернення коштів юрособам дуже примарним (у т.ч. підприємствам, пов`язаним з кінцевим бенефіціаром банку Д. Фірташем, які, як відомо, активно взаємодіяли з фінустановою)?
Звернемо також увагу, що за даними АУБ, у січні депозитний портфель юросіб у банку «Кліринговий дім» (який пов’язують у т.ч. з нардепом І. Фурсіним – молодшим бізнес-партнером Д. Фірташа – основного контролера банку «Надра» до введення тимчасової адміністрації) збільшився відразу на 1 млрд грн, або на 29,7%. Теоретично це може означати, що частина вкладів юросіб «перекочувала» в банк «Кліринговий дім» з банку «Надра». Теоретично.
Водночас ще такий штрих: у січні кредитний портфель юросіб у банку “Надра” скоротився на 2,12 млрд грн, або на 14%. Що в абсолютному вимірі співставно зі зменшенням обсягу вкладів юросіб. Водночас у тому ж таки банку “Кліринговий дім” в січні кредитний портфель юросіб знизився на 62 млн грн.
Таким чином, якщо переведення вкладів юросіб з однієї фінустанови в іншу і мало місце, то це відбувалося, швидше за все, без супровідного переведення активів. І йшлося про “живі гроші”, які в т.ч. могли йти на виконання зобов`язань банку “Надра” перед вкладниками-фізособами.