Від слюсаря до старшого навідника: історія артилериста із позивним «Тихий»
- Опубліковано: Ніка Холодовська
- —
- 19 Червня, 2026 о 16:12
Старший навідник самохідної гармати «Богдана» Василь Ярославович заслужив глибоку довіру побратимів своїм професіоналізмом, витримкою та рідкісним вмінням знаходити правильні рішення у найскладніших бойових ситуаціях. У 50-й окремій артилерійській бригаді розповіли про цього старшого навідника гармати 1-го самохідного артилерійського дивізіону з позивним «Тихий», якого побратими цінують не лише за виняткову влучність, а й за надійність та вміння знаходити вихід із найскладніших ситуацій на передовій.
Від слюсаря до артилериста проліг життєвий шлях воїна, який сьогодні тримає оборону країни. Василь Ярославович родом із одного із сіл Мостиського району Львівської області. До початку військової служби він працював звичайним слюсарем і дбав про те, щоб у домівках людей було тепло в зимовий період. У липні 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Після успішного проходження навчання за спеціальністю навідника він потрапив до артилерійських підрозділів, а з початком формування 50-ї окремої артилерійської бригади продовжив службу вже у її складі. Сьогодні його головне завдання — швидке та максимально точне наведення гармати для ефективного ураження ворожих цілей.
Перегляньте також:
- Пише вірші між боями: у 50-й артбригаді служить поет із Тернопільщини
- Тернопільські артилеристи ювелірно точно знищили екіпаж БПЛА ворога разом з бліндажем
Побратими довіряють беззастережно цьому мужньому воїну на лінії вогню. У розрахунку гармати військового знають як дуже спокійну, врівноважену та небагатослівну людину. Саме завдяки такій високій відповідальності та професіоналізму він заслужив авторитет серед побратимів. Військовослужбовці кажуть, що «Тихий» однаково впевнено працює як за прицілом вітчизняної самохідної артилерійської установки «Богдана», так і зі стрілецькою зброєю. Але найбільше цінують його здатність швидко приймати правильні рішення під обстрілами та дбати про безпеку особового складу. У підрозділі переконані: за будь-яких обставин Василь Ярославович знайде вихід із ситуації та допоможе вивести людей у безпечне місце.
Мріє про повернення додому кожен захисник після виснажливої бойової роботи. Після кожного бойового виходу артилеристи ретельно обслуговують свою «Богдану», адже від технічного стану гармати безпосередньо залежать успішне виконання бойових завдань і життя військових. На запитання про майбутнє «Тихий» відповідає просто:
— Щоб скоріше війна закінчилася і всі повернулися додому.
Попри службу та постійну зайнятість, він щодня підтримує зв’язок із рідними, які з нетерпінням чекають на нього вдома. У бригаді наголошують, що саме на таких людях тримається українське військо — скромних, працьовитих і надійних. Людях, які без зайвих слів щодня наближають Перемогу України.
