Від пасіки до полювання на «Шахеди»: історія воїна Шмеля з тернопільської 105-ї бригади ТрО
- Опубліковано: Ніка Холодовська
- —
- 15 Червня, 2026 о 06:12
Захист українського неба сьогодні тримається на мужності людей, які залишили мирні професії заради оборони держави. Яскравим прикладом є 51-річний боєць 105-ї окремиї бригади територіальної оборони ЗСУ Микола з позивним «Шмель». У цивільному житті він понад чотири десятиліття присвятив бджолярству, проте повномасштабне вторгнення застало його на сезонних роботах у Польщі. Попри безпеку за кордоном та вмовляння родини, вже у березні 2022 року чоловік повернувся до Тернополя, щоб добровільно вступити до лав Збройних Сил України.
Повідомляє 105 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ.
Перегляньте також:
- 105 бригада ТрО з Тернополя за тиждень знищила 17 «Молній», чотири «Шахеди» та понад 40 антен ворога
- Від операційної медсестри до керівниці медпункту: Історія медикині “Багіри” з тернопільської 105-ї бригади
Військовий шлях Миколи розпочався ще задовго до подій 2022 року, адже він мав значний бойовий досвід:
Строкова служба: проходив у середині 1990-х років, здобувши базові військові навички;
Участь в АТО: у 2015–2016 роках понад рік воював на Донеччині;
Початок великої війни: у березні 2022 року пройшов швидку комісію як резервіст;
Географія служби: перші пів року служив на Тернопільщині, згодом виконував бойові завдання на Харківському та Сумському напрямках.
Сьогодні «Шмель» несе службу у складі мобільної вогневої групи зенітної батареї, де його головним завданням є виявлення та знищення ворожих безпілотників «Шахед» і «Молнія». На рахунку досвідченого бійця вже є два ліквідовані російські дрони-камікадзе.
Про свій перший успішний вогневий контакт із ворожою ціллю Микола пригадує так: «Я був резервістом, тому мене пропустили вперед. Медогляд пройшов буквально за п’ять хвилин».
Військовослужбовець зазначає, що останнім часом доводиться працювати у надскладних умовах, адже нові ворожі БпЛА типу «Молнія» є майже безшумними, і зафіксувати їх візуально чи на слух вдається лише в останні секунди перед підльотом. Попри всі труднощі фронтових буднів, Микола продовжує тримати стрій і мріє після Перемоги відбудувати свою пасіку, яка за час його відсутності частково занепала.
