Маю традицію їздити на Великдень (весняне рівнодення) на святилище на горі Богит (не щороку, але майже). Минулого року відвідав також невелике святилище в долині річки (про що ще якось напишу детальніше). Цієї ж весни нас зібралася невелика компанія. Після прогулянки лісом, провели на капищі невелике імпровізоване славлення.


Загалом, то ритуал (ймовірно, один з варіантів), виглядає так: представники кожної сім’ї, які присутні на дійстві, докладають до вогнища гілку із орієнтовно такими словами:
Я, (власне ім’я), син (батькове ім’я), кореня Ареєвого, роду Дажбожого, заради честі, і слави, і Правди Божої стаю попід небом, на землі – кличу Богів Рідних!  Боги Рідні, дайте силу і віру Дітям Своїм і бережіть Землю нашу святу! Слава!
Звісно, кожен присутній може сформулювати текст по-своєму – як вважає за доцільне.
 
 
Відтак, після закликання Предків, кожен долучається до частування обрядовим хлібом (великодньою бабкою, калачем тощо) та напоєм. Невеликі частини споживаної їжі кладуться коло вогню – Предкам. Подібно відбуваються і родинні свята: після запрошення до столу кожен бере собі страву за порядком, в тому числі відкладається кожна страва на порожню нічию мисочку – для тих, хто відсутній. Для будь-якого віку присутніх такі символічні дії є виховними – закладається усвідомлення, що Предки наші завжди з нами, навіть, якщо ми їх не бачимо. Цей погляд мотивує завжди бути гідним їхньої слави та честі.
 
 
В Медоборах колись були городища-святилища наших предків-слов’ян, городища, будовані ще з глибини тисячоліть до нової ери. Колись там горіли вогні на капищах, а люд із різних куточків Галичини, Русі, Польщі та інших країв віддавав шану Предкам.
 


вид на надзбручанську частину Медоборів. Богит – ліворуч

На горі Богит було одне з найбільших у слов’янському світі святилищ. Наразі збереглися залишки кромлеху / дольмену (ймовірні будівники – представники культури лійчастого посуду, 5-8 тис. років до н.е.), сухої (ритуальної) кирниці, ями від хижин, домів для громадських зібрань, капище, на якому стояв ідол та жертовник. Представники заповідника, до якого належить гора, протягом останнього року встановили інформаційну табличку зі знимкою реконструкції городища.




табличка-реконструкція


вид на руїни хижі


вид на ритуальну криницю


вид на майданчик із фундаментом споруди над кирницею


вид на дольмен


копія Збруцького ідола споглядає відвідувачів з жертовника

Нас трохи засипало дрібним снігом, але він як наче нізвідки взявся, так нікуди і дався. Бо в Медоборах – весна: цвітуть різноманітні квіти, видно свіжі сліди тварин. Природа йде до літа, наповнюючи довкілля життям. Ліс дихає, живе, ділиться енергією з присутніми.









Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Коментарі





Інтерв'ю
«Чотири доби пекла, але ми позиції втримали», – захисник з Тернополя Джагер
14:15, 30 Листопада, 2024

«Чотири доби пекла, але ми позиції втримали», – захисник з Тернополя Джагер

ТОП новини тернопільщини: