Маю традицію їздити на Великдень (весняне рівнодення) на святилище на горі Богит (не щороку, але майже). Минулого року відвідав також невелике святилище в долині річки (про що ще якось напишу детальніше). Цієї ж весни нас зібралася невелика компанія. Після прогулянки лісом, провели на капищі невелике імпровізоване славлення.
Загалом, то ритуал (ймовірно, один з варіантів), виглядає так: представники кожної сім’ї, які присутні на дійстві, докладають до вогнища гілку із орієнтовно такими словами: “Я, (власне ім’я), син (батькове ім’я), кореня Ареєвого, роду Дажбожого, заради честі, і слави, і Правди Божої стаю попід небом, на землі – кличу Богів Рідних! Боги Рідні, дайте силу і віру Дітям Своїм і бережіть Землю нашу святу! Слава!“
Звісно, кожен присутній може сформулювати текст по-своєму – як вважає за доцільне.
Відтак, після закликання Предків, кожен долучається до частування обрядовим хлібом (великодньою бабкою, калачем тощо) та напоєм. Невеликі частини споживаної їжі кладуться коло вогню – Предкам. Подібно відбуваються і родинні свята: після запрошення до столу кожен бере собі страву за порядком, в тому числі відкладається кожна страва на порожню нічию мисочку – для тих, хто відсутній. Для будь-якого віку присутніх такі символічні дії є виховними – закладається усвідомлення, що Предки наші завжди з нами, навіть, якщо ми їх не бачимо. Цей погляд мотивує завжди бути гідним їхньої слави та честі.
В Медоборах колись були городища-святилища наших предків-слов’ян, городища, будовані ще з глибини тисячоліть до нової ери. Колись там горіли вогні на капищах, а люд із різних куточків Галичини, Русі, Польщі та інших країв віддавав шану Предкам.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com.
Слідкуйте
за нашими новинами в Твіттер,
долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.