Розповідав про новий роман “Маруся”, спілкувався з читачами та мандрува Тернопільщиною цими днями відомий письменник Василь Шкляр. В Тернопіль він приїхав на запрошення кандидата в народні депутати України по 165 окрузі від партії Українська платформа “СОБОР” Руслана Кулика.
Перегляньте також:
- Помер начальник експлуатаційно-технічного відділу ЗУНУ Юрій Сергій
- Психологічний тренінг: як підготуватися до повернення військового з війни
Окрім Тернополя зустрічі відбулися в Бережанах, Зборові, Козові. Василь Шкляр дізнався, що Руслан Кулик бере участь у виборчих перегонах і має шанси на перемогу, тому вирішив його підтримати, тим самим виконати свою обіцянку приїхати на Бережанщину на Лисоню. Окрім іншого, Шкляр розповідав про новий роман “Маруся”.
– Я був тут із презентацією “Чорного ворона”, мене питали, чи буду я ще писати на цю тему, бо така успішна книжка, наклад 200 тисяч. Я казав, що ні, бо я висповідався на цю тему сповна, але натрапив на справді феноменальне явище на нашу отаманшу Марусю. Коли я казав, що пишу про Марусю, всі думали, що то чи Маруся Никифорова, чи Маруся Чорна, було кілька отаманш під цим псевдо, але наша справжня українська амазонка це 16-річна юнка Саша Соколовська. Вона з Полісся, Житомирської області. Було в неї три брати, Олекса, Дмитро і Василь. Коли загинув в 19 році останній брат, то козаки сказали: нема більше Сколовських, то нехай отаманує Соколовська, – розповів Шкляр і додав, що найтяжче було ввійти в цей образ. Важко зрозуміти, як 16-ти річна дівчина могла очолити тисячне військо козаків, де були навіть старшини, які мали досвід Першої Світової війни.
– Інший герой книжки – з села Ладичин Теребовлянського району – це Осип Станімір – курінний УГА. Йдеться про переломний момент, коли наша армія змушена була перейти Збруч, об’єднались з наддніпрянцями, пішли на Київ і проходили через терени Полісся, там приєдналась отаманша Маруся. Був наказ обсадити Київ але не стріляти, не вступати в сутички, бо військове керівництво мало надію, що денікінці стануть союзниками проти червоних, – розповідає Шкляр і зазначає, що саме це і виявилось фатальним для них.
