Сьогодні після обіду їхала з сином, якому 10 років, маршруткою з Дружби на Східний. Зайшла і заплатила 3 грн за себе і 1,5 грн за нього, – пише тернополянка Yulia Chorna в соціальній мережі.
Назад вирішили їхати маршруткою № 12. Дістаю 5 грн і кажу водієві: “Один за мене і учнівський”. Чекаю здачі. Водій каже: “Проїзд школярів 2 гривні”. Я здивувалась. Невже за пів години зросла вартість проїзду. Поцікавилась, хто перевізник. Водій сказав, що “Еталон”. Я спитала чи можу я зателефонувати і спитати в “Еталона” яка причина зростання вартості проїзду. На жаль, у маршрутці не було ні прізвища перевізника, який надає послугу, ні номера телефона, куди звертатися з питаннями. Я зауважила водієві, що така інформація мала би бути в автобусі. Водій сказав, що пеший день працює на цьому маршруті. Тоді я попросила дати мені номер його директора. Водій попорпався у своєму мобільному і надав мені номер цього загадкового власника маршруту № 12. Автобус продовжив рух по маршруту.
Перегляньте також:
- У Тернополі відкриють виставковий проект «Хліб наш насущний…» в пам’ять про Мирослава Отковича
- На Тернопільщині жінка на скутері влетіла у “Фольксваген”
З четвертої спроби мені вдалося дотелефонуватися до перевізника.
Я представилась. Сказала, що перебуваю зараз у йього маршрутці і попросила назвати причину, чому я маю платити не 1,5 грн а 2 грн за проїзд дитини. Можливо, мій голос звучав обурено, бо власник маршруту сказав, що не любить коли з ним “зверхньо” розмовляють, “особливо особи жіночої статі” . Я перепросила за свою інтонацію і ще раз попросила пояснити чому ціна на різних маршрутах відрізняється. На що мені сказали, що диретор 15-го маршруту погано працює зі своїми водіями, бо проїзд має коштувати 2 грн для школярів.
Я зауважила, що така інформація мала би бути у маршрутці, бо ні квитка мені не дали на тих 2 грн, ні інформації не надали про вартість проїзду. Я сказала, що в такому випадку маю право поскаржитися в управління траніспорту. Власник маршруту з посмішкою відповів: “Ви мене тим управлінням не злякаєте!”
Я подякувала за інформацію і сказала, що сподіваюся завтра побачити інформацію про вартість проїзду для школярів у його маршрутці.
А тепер сиджу і думаю. Мені не шкода заплатити за проїзд. Я завжди оплачую проїзд своєї дитини без вимоги водіїв. Я ні в якому випадку не висловлюю претензії водієві, бо він виконує те, що йому сказали. Але мене обурює ставлення перевізників до користувачів їх послуг. За кого вони нас мають і скільки це ще можна терпіти? Хочеться прийти до того власника маршруту і принести йому баняк борщу і миску вареників, бо він бідний ніяк не може наїстися…
