В тернопільському селі вулички кращі, ніж в обласному центрі дороги

Опубліковано:
28 Грудня, 2014

У Гнилицях Підволочиського району – асфальтовані шляхи, сучасний медичний комплекс і затишна школа-садок, яку держава хотіла закрити


Про Гнилиці Підволочиського району та їхнього сільського голову Ілька Стахурського вже давно писала не лише місцева, але й всеукраїнська преса. Воно й не дивно. Уперше сільським головою Ілька Володимировича жителі Гнилиць обрали ще у 1998 році. Теж були нелегкі часи. Колгосп розпався, залишені без роботи, чоловіки почали заглядати в чарку. Тоді Ілько Стахурський і запровадив практику виправних робіт. Випиваєш, лаєшся у громадських місцях – мусиш відпрацювати на благо села: бур’яни на вулицях покосити, навести лад на цвинтарі чи підремонтувати громадські будівлі… Звісно, зловживань усіх не позбулися, але штрафників у селі поменшало.

 

gn

 

Ми приїхали до Гнилиць минулого тижня. Обіч дороги до села  стояли притрушені ажурними візерунками інею дерева. Навесні, коли вишні та калина зацвітають, цей відрізок шляху особливо красивий. Як і кожен поворот-об’їзд у селі – так звані трикутнички, де посередині висаджені ялинки, а довкіл – квіти.

 

gny

 

Школу утримує сільрада

 

Ще не так давно у селі була дев’ятирічка.  Та Гнилиці спіткала доля інших українських сіл. Роботи нема, молодь виїжджає в пошуках долі та грошей за кордон. У селі нараховується 234 двори, 670 жителів. Більшість – літні люди. Тож коли в школі залишилося небагато учнів, її взагалі хотіли закрити – державі невигідно  утримувати такі малокомплектні заклади.  У Гнилицях вирішили по-іншому. Початкову школу-садок повністю взяла на своє утримання сільська рада.

 

У приміщенні затишно, чисто. Поміняли плитку, двері. Сільський голова сподівається: ще до кінця року вдасться перевести школу-садок на тверде паливо. Це значно зекономило б кошти.

Нині у школі навчається 10 учнів молодших класів. 30 малят відвідують дитсадок. Директор закладу Галина Бурка каже, що і персонал, і батьки вдячні Ільку Стахурському за турботу, адже не треба возити малечу за кілька кілометрів на навчання в сусідні села.

 

Харчують дітей у школі-дитсадку також за рахунок сільської ради.

Ми заглянули у класи. І молодші, й старші дітлахи готувалися до свята Миколая. Усміхнені, щасливі, вони радісно позували нашому фотокореспонденту Іванові Пшоняку. Діти – майбутнє свого села та України. Село про них дбає. Ще би подбала Україна.

 

gnyl

 

Пофарбовані паркани, чисті вікна

 

У Гнилицях вам кожен похвалиться асфальтованою дорогою. І не лише центральною. Упорядковані й сільські вулички. Споглядаю цю облаштованість і, чесно кажучи, не з приємністю згадую наш Тернопіль, особливо прибудинкові території, де, як мовлять дотепники, навіть нечистий ногу зломить.

У Гнилицях – скрізь чисто, тут давно немає стихійних сміттєзвалищ.  Біля автобусних зупинок, громадських будинків стоять смітники. Стіни ніде не обмальовані, скло у їхніх вікнах ціле. Лавки і паркани пофарбовані, у багатьох місцях люди плекають живопліт.

 

Зупиняємося біля будинку культури. Завідуючий Богдан Лещук працює лише півтора року, однак щиро переймається, аби жителі села гарно проводили, особливо у святкові дні, дозвілля. Богдан, образно кажучи, не тільки культурою керує, сам ще й до ремонту приміщення долучається. Вдячний і односельцям, які приходять допомогти.

 

Навпроти будинку культури діти посадили молодий калиновий гай. Зараз, у зимову пору, деревця прикрасили синьо-жовтими стрічками. До новорічно-різдвяних свят у центрі села постане  красуня-ялинка, де діти, молодь проводитимуть різні забави.

 

gnyly

 

Лікарі-інтерни працюють цілодобово

 

Жителям Гнилиць пощастило мати в селі і фельдшерсько-акушерський пункт європейського зразка. Завдяки проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» відремонтували та розширили приміщення. А спільно з Тернопільським медичним університетом створили центр медико-санітарної допомоги. Лікарі-інтерни тут працюють цілодобово. І тиск поміряють, і перев’язки при потребі зроблять, кардіограму. До хворих – додому заглянуть. Безкоштовно приймає і стоматолог.

 

Майбутні лікарі загальної практики сімейної медицини в селі й ночують. Для цього є обладнані кімнати з кухнею, ванною.

 

Взагалі, як зазначає Ілько Стахурський, спільно з медичним університетом, покійним ректором Леонідом Ковальчуком   виробили ще один хороший проект. У селі мали зробити центр реабілітації та догляду за людьми похилого віку.

 

– Цей будинок мав бути як дитячий садок для стареньких, – каже Ілько Володимирович. – Щоб люди мали медичне обслуговування, безкоштовне харчування, щоб старенькі могли поспілкуватися між собою. Уже є проектно-кошторисна документація на будівництво такого зкладу. Тому, звісно, хотілося б втілити цю ідею у життя.

 

gnylyc

 

«Тоді всі ми станемо перспективними…»

 

Навесні буде вже 17 років, як жителі Гнилиць довіряють своє село Ількові Стахурському. При цьому подумалось: справді, незамінних людей немає, але є люди на своєму місці. Врешті, мало кого цікавить, як їхній голова «вибиває» гроші на дорогу чи школу, головне – результат. Проблем же у Гнилицях, як у більшості українських сіл, вистачає. Найболючіша, як уже зазначали, безробіття. Товариство «Агро Проба», яке орендує у селян 700 гектарів землі, навесні сіє, восени збирає урожай, залучаючи до цього зовсім небагато людей. Усю зиму селяни взагалі – без роботи.

 

В основному люди здають паї, отримуючи за це якусь тонну зерна, та виживають на пенсію.

Добре, що зберегли, не розтягнули, як в інших селах, приміщення колишньої колгоспної ферми. Тепер їх взяв в оренду підприємець з Харківщини, вже наступного року тут планують запустити свинокомплекс, тож з’являться додаткові робочі місця.

 

… Об’їжджаємо з головою притихле у зимовій елегії село. Смутком зирять вікна опустілих хат. З окремих випурхнули діти, забравши з собою до міста і батьків. І тепер лише зрідка навідуються. Інші домівки вже назавжди попрощалися зі своїми господарями. Зауважую, що держава називає ось такі невеликі села взагалі неперспективними.

 

– Чиновникам треба перестати так думати, а політикам згадувати село не лише під час виборів. Треба запроваджувати переробну промисловість, а не викачувати останні соки з землі модифікованими соєю та ріпаками. Тоді всі ми станемо перспективними, – заперечує мені багаторічний сільський голова.

І вже розказує про те, як навесні облаштують біля школи ігровий майданчик з каруселями та квітниками. Бо село – живе. І наперекір усім економічним негараздам, війні, байдужості до села політиків і влади, – народжуються діти.

 

Зіна КУШНІРУК

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #гнилиці, #дорога, #новини тернопільщини, #новини тернополя, #тернопіль, #тернопільські новини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Тернопільський “водоканалівець” Любомир Калиняк: «Я дуже люблю людей і свою роботу»
21:11, 6 Травня, 2024

Тернопільський “водоканалівець” Любомир Калиняк: «Я дуже люблю людей і свою роботу»

Блоги

ТОП новини тернопільщини: