Україні під силу здолати Росію на полі бою. Україна та її армія поки не знають про це, але така можливість є «Для тих, хто стежить за російським вторгненням в Україні, постійним джерелом занепокоєння є те, на який межах РФ вирішить зупинитися. Здоровий глузд підказує: якщо Україна продовжить чинити опір, Росія направить туди більше сил, а потім, можливо, продовжить наступ на Естонію чи Польщу », – зазначає американський журналіст Адріан Боненбергер, колишній військовий, служив в Афганістані, у своїй колонці для Forbes.com.
Напад на членів НАТО, пише Боненбергер, призведе до застосування 5 статті статуту Альянсу, що поставить Європу і Америку на грань війни з РФ, яка неминуче переросте в Третю світову, причому з використанням ядерної зброї.
Перегляньте також:
- У Тернополі відкриють виставковий проект «Хліб наш насущний…» в пам’ять про Мирослава Отковича
- На Тернопільщині жінка на скутері влетіла у “Фольксваген”
Але це, на думку журналіста, чи не єдиний привід для занепокоєння.
«Україна набагато сильніше, ніж багатьом здається. До цього моменту українці билися однією рукою, оскільки більша частина їх військової сили свідомо трималася у резерві, щоб не спровокувати Росію на перекидання ще більшої кількості солдатів і техніки. Востаннє, коли українські війська почали масштабний наступ на сепаратистів (у серпні минулого року), вони швидко досягли успіху. Росії довелося кинути через кордон тисячі солдатів, щоб посилити сепаратистів, забезпечити їх артилерією, танками і протиповітряними засобами, включаючи комплекс «Бук», з якого був збитий малайзійський Боїнг. З тих пір встановився певний статус кво– не плутайте з режимом припинення вогню, оскільки щодня трапляються десятки сутичок », – пише Боненбергер.
З кожним тижнем українська армія стає все сильніше
За його словами, багато хто на Заході вірять, що Росія може в будь-який момент порушити цей статус-кво стрімким нападом, прорватися крізь українську лінію оборони і вийти до Києва і Одесі – або навіть далі. Україна не в змозі впоратися з росіянами, а її сил не вистачить, щоб зупинити вторгнення. «Схоже, в Москві думають так само, оскільки російські військові не намагалися вчинити серйозних нападів з метою захоплення українських позицій. До цього моменту Росія лише відчувала українську лінію оборони, намагаючись оточувати позиції Нацгвардії, а потім домовлялася з владою про здачу », – зазначає автор.
Але він додає, що в України є оборонні потужності, які ростуть з кожним днем. «Український народ – особливо кияни та частина жителів заходу і півдня України – все більше втягуються у протистояння в міру того, як їхні друзі та родичі гинуть або отримують поранення на фронті, – пише Боненбергер. – І українські військові посилено тренуються ».
Автор розповідає, що провів тиждень в Яворові, спостерігаючи, як його старий загін тренує дві групи українських нацгвардейцев. Він вражений, оскільки пересування і тактичні комунікації українських солдатів перевищують середні показники більшості американських загонів. «Майже сім років я був армійським офіцером, більше двох років провів в Афганістані. Я тренував афганських солдатів і поліцейських, і жоден з їх загін не був настільки професійним, як українські », – стверджує колишній військовий.
«Якщо українці продовжать наполегливо тренуватися і нарощувати військову силу – а я думаю, що вони мотивовані до цього набагато більше, ніж їх противники (в основному – росіяни), то можливий результат, який не передбачали ні західні медіа, ні російські: Україна може перемогти сепаратистів. Україна може здолати Росію на полі бою. Україна та її армія не знають про це, але така можливість є, – каже Боненбергер. – По суті, російська самовпевненість і збочена російська ідеологія роблять досить імовірним те, що рішуча, несподівана атака добре тренованих, натхнених українських військових дозволить оточити противника і стерти його з лиця землі ».
«Росія вразлива. Чим довше вона затягує ситуацію в Україні, тим вище шанси, що її армію чекає катастрофа, небачена з часів Другої світової: оточення і повне знищення російської бойової групи. З кожним тижнем українська армія стає все сильніше і впевненіше в собі », – підсумовує автор.
