В неповнолітнього тернополянина, якого солдати нацгвардії затримали 20 грудня ввечері за підозрою в крадіжці фруктів з кіоску на зупинці вулиці Карпенка, при огляді виявили й згорток паперу з речовиною схожою на коноплю. Траву відправили на експертизу.
Інцидент трапився вчора ввечері на вул.Карпенка. На 102 зателефонували власники кіоску де продають фрукти-овочі. Повідомили, що невідомий вкрав ящик з гранатами. Першими на місце прибули Нацгвардійці з собакою. Оперативно оглянули територію та двори довкола. Неподалік, біля фундаменту недобудованої будівлі знайшли розірваний ящик з фруктами. Вочевидь, як озвучили згодом люди в формі, крадій зістрибуючи з фундаментного перекриття на землю, пошкодив ящик. В дворах неподалік ті ж солдати виявили хлопчину, який за описом продавчині був схожим на злодія (дівчина продавець не бачила обличчя, зате роздивилась силует та одяг). Куртка хлопця була грязною, рука поцарапана.
Перегляньте також:
- YAKTAK виступить у Тернополі з додатковим концертом
- На Тернопільщині розшукують чоловіка, якого підозрюють у важкому злочині
– Ми тримаємо хлопця до прибуття слідчих, – повідомили солдати нашому кореспонденту.
Довкола почали збиратись люди. Зокрема рідні та друзі затриманого хлопчини. Як згодом з’ясувалось він – неповнолітній. Оточуючі обурювались чому дитину утримують як злочинця. Переконували людей в флормі, що він не міг вкрасти. Рідні ж затриманого агресивно кричали до Нацгвардійців, лякали скаргами, судами, тикали і матюкали. Зі сторони це виглядало дуже не правильно, зважаючи на те, що затриманого просто тримали не застосовуючи до нього ані сили, ані психологічного тиску.
– Тримаємо навіть не так через ту крадіжку, як з причини його стану, – неофіційно повідомив один з солдатів. – Подивіться на його очі і поведінку. Можливо він в стані наркотичного сп’яніння. Можливо має щось заборонене. Ми не можемо його обшукувати. Тому чекаємо працівникці відділу поліції по справах неповнолітніх.
І справді, зрачки хлопчини були дуже розширені, реакція та координація заповільнена, хоча алкоголем від сімнадцятирічного юнака не пахло…. Працівники поліції (чи то в.о. працівників поліції), які прибули на місці, все задокументували, опитали свідків. Представник же поліції по справах неповнолітніх запропонував юнаку, в присутності його матері і з її дозволу, викласти усе наявне в кишенях. Погодились. Виклавши усе, хлопець повідомив, що більше нічого нема. Один з правоохоронців промацяв його куртку і повідомив, що там ще щось є.
– Я нічого не знаю, якщо щось і є, то мені туди підкинули, – сказав хлопець. Версію підтримала мати.
Правоохоронці запропонували дістати. Один з понятих заперечив і вказав на те, що краще огляд продовжити матері чи правоохоронціям (бо ж якщо б підкинули і хлопець торкнувся, то були б його відбитки, а віддтак і вина – авт.). Зрештою з внутрішньої кишені дістали згорток паперу. В середині трава.
– А хти ж … вже кажи твоє чи не твоє? Кажи правду, – сказала мати хлопця.
– Не моє, не знаю що це, – заперечив підліток.
В розмову втрутився представник поліції по справах неповнолітніх.
– Дивись, є два варіанти: ми беремо твої відбитки і знімаємо відбитки зі згортка, або ти каже усе як є, – сказав правоохоронець. – Крім того, ти пройдеш освідчення на стан наркотичного сп’яніння. Ти ж сам знаєш, що курив і що відбитки твої є.
Хлопець, опустивши очі, зізнався – трава його. Варто сказати, що друзі, які донедавна кричали про невинність хлопця та “галімих мєнтів”, які вітром здуло…
– Конопля моя, для власного вживання,- сказав затриманий. – Знайшов на даху будинку…
Від медосівдчення хлопця мати відмовилась. В відділок неповнолітнього, оскільки все розповів і все задокументували, не забирали. Крім того і власники кіоску вирішили претензій щодо крадіжки не висувати. Експертизу трави проводять. Якщо виявиться, що там більше 5 грамів хлопцю загрожує кримінал. Якщо менше – адмінвідповідальність. Проте він точно буде поставлений на облік “дитячої кімнати міліції”. Закликаємо батьків – будьте уважніші до своїх дітей. Довіряйте, але і провіряйте! З’ясовуйте з якими друзями тусуються ваші діти і в якому стані вони приходять додому.