У четвер, 16 квітня, в рамках відзначення Року повстанської звитяги у Тернопільській області на честь 55-ої річниці бою вояків УПА під хутором Лози Бережанського району провели конференцію присвячену пам’ятній даті. Окрім представників тернопільських ЗМІ, вшанувати пам’ять загиблих борців за волю України приїхали заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Л. Бицюра, голова Бережанської районної ради С.Кленик, голова Бережанської райдержадміністрації В.Калинюк, заступник голови Бережанської райради Р. Висоцький і міський голова Бережан В.Музичка.
Перегляньте також:
- У Бережанах затримали чоловіка що рубав дерева в заповіднику
- Дзвін єдності: в Бережанах пройшли урочистості з нагоди 260-річчя Вірменської церкви
Програма була насиченою і розпочалася із огляду виставок «Українська Повстанська Армія: формування національної ідеї та боротьба за українську державу» в Бережанському краєзнавчому музеї. Гідом дня був старший науковий співробітник музею Микола Проців, який розповів про визначних постатей визвольного руху, а також про знахідки у бережанських лісах, що мають велику історичну цінність.
– До одних минуле зазирає у сьогодення спогадами очевидців, до інших – тисячними архівами, – зазначив Микола Проців, – У нашому музеї є залізний бідон часів УПА, який знайшли лише торік 9-го березня четверо місцевих хлопчаків із села Куропатники. Для нас це було неабиякою несподіванкою, адже колекція історії УПА поповнилася понад 14 тис. архівних документів, що розповідають про перебіг національно-визвольного руху на Тернопільщині, протоколами дописів, життєписами… Нині проводяться роботи по відновленню пошкоджених документів.
Наступною зупинкою зустрічі було село Саранчуки, що на Бережанщині, де похований заступник Голови Проводу Організації Українських Націоналістів, директор центру Національного Відродження ім. Степана Бандери 36-річний Іван Гавдида, якого вбили 30 серпня 2003 року у Києві. До його могили поклали квіти, а депутат Тернопільської обласної ради і також мешканець села Саранчуки Володимир Петровський нагадав, якою людиною був Іван Гавдида:
– Іван вмів вести за собою молодь, бо розумів, що за нею майбутнє. Він похований на території сільської церкви невипадково. Це місце – символічне, адже позаду його могили – дерев’яний хрест, де спочивають закатовані в кінці червня 1941 року в Бережанській тюрмі люди.
Завершальною віхою програми стала панахида за загиблими повстанцями зловісного 14 квітня 1960 року. Саме тоді був останній бій українського підпілля – Петра Пасічного (псевдо «Чорний»), його дружини Марії Пальчак («Стефа») та охоронця Олега Центнарського («Клим») у лісі під хутором Лози з військами КДБ. На той час бій мав суто політичне значення, адже збройний опір ОУН-УПА було давно зламано. Однак патріоти маленького поселення Лози відважилися кинути виклик радянській владі. До того ж вони мали стійке переконання, що мрію українського народу про відновлення власної державності не вдасться вбити жодному ворогові. Але бій став трагічним для Олега і Петра. Вони загинули, застрелившись із власної зброї, а поранена Марія потрапила до рук кадебістів. Її засудили до п’яти років тюрми і десяти років таборів. Коли вона вийшла на волю, прожила ще довге життя і померла у 75-річному віці.
Студенти Бережанського агротехнічного коледжу вирішили відтворили події бою поблизу місця, де встановлений пам’ятний хрест, щоб показати звитягу нескореної трійці.
Галина Кіт
