25.09.2026
11:48:04
У Тернопільському обласному клінічному перинатальному центрі «Мати і дитина» провели складну операцію пацієнтці з placenta accreta spectrum (PAS). Про клінічний випадок повідомив генеральний директор медзакладу Віктор Овчарук.
За його словами, PAS належить до складних акушерських патологій, коли безпека жінки та дитини залежить не лише від роботи одного хірурга, а від завчасного планування та злагоджених дій одразу кількох спеціалістів. Саме тому до цього оперативного втручання медики готувалися особливо ретельно.
У жінки діагностували центральне передлежання плаценти, а також враховували наявність двох рубців на матці після попередніх кесаревих розтинів. За результатами ультразвукових досліджень медики мали високу підозру на placenta percreta, а також виявили виражену патологічну васкуляризацію та можливе залучення ділянки між маткою і сечовим міхуром.
Перед операцією пацієнтці повторно провели експертне УЗД. Лікарі детально визначили межі плаценти, зону найбільшої васкуляризації, її взаємне розташування з рубцями на матці та сечовим міхуром.
Також жінка пройшла повне лабораторне обстеження. Медики перевірили рівень гемоглобіну, тромбоцитів, показники згортання крові, фібриноген, функцію нирок та печінки, а також оцінили ризик значної крововтрати під час операції.
Через складність випадку до втручання залучили спеціалістів Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина» та Тернопільської обласної клінічної лікарні.
Перед початком операції анестезіолог Сергій Кучеренко встановив артеріальну лінію, яка дала можливість постійно контролювати артеріальний тиск та оперативно проводити необхідні лабораторні дослідження.
Оскільки існував високий ризик залучення сечовидільної системи, уролог Віктор Твердохліб провів цистоскопію та двобічне стентування сечоводів. За словами Віктора Овчарука, це дозволило лікарям чітко ідентифікувати сечоводи під час подальшого хірургічного етапу.
Після завершення підготовки медики виконали оперативний доступ та визначили безпечну ділянку для розтину матки поза межами плаценти. Одним із головних принципів було не пошкодити плацентарне ложе, адже це могло спричинити значну кровотечу.
Після народження дитину безпосередньо в операційній прийняла неонатологічна команда під керівництвом Мар’яни Савчук. Плаценту при цьому не намагалися відокремлювати — її залишили in situ.
Як пояснив Віктор Овчарук, при тяжких формах PAS спроба примусово відокремити плаценту могла спричинити неконтрольовану масивну кровотечу. Тому медики спочатку створили максимально контрольовані умови для гемостазу, після чого перейшли до наступного етапу втручання.
Під час операції медики встановили значне поширення патологічної плацентації — у процес було залучено понад 50% матки. Особливо складною була ситуація в ділянці лівого судинного пучка, де спостерігалася виражена патологічна васкуляризація.
За таких умов, пояснюють медики, спроба відокремити плаценту та зберегти матку могла створити надзвичайно високий ризик неконтрольованої кровотечі та безпосередню загрозу життю пацієнтки.
Після спільної інтраопераційної оцінки команда ухвалила рішення провести гістеректомію із залишенням плаценти in situ. У цьому випадку, наголосив керівник медзакладу, таке рішення мало забезпечити остаточний хірургічний гемостаз та максимально знизити ризики для жінки.
До проведення складної операції були залучені:
Крім лікарів, до роботи були залучені операційні медсестри, акушерки, працівники лабораторної служби, персонал анестезіології та інтенсивної терапії, а також неонатологічна команда.
Віктор Овчарук наголосив, що подібні клінічні випадки демонструють важливість роботи перинатальних центрів III рівня, де в одній команді можуть працювати спеціалісти різних напрямів. Саме при таких складних патологіях, за його словами, завчасна підготовка та командна робота мають вирішальне значення для безпеки матері та дитини.
00:10, 20 Вересня, 2026
18:43, 7 Вересня, 2026
20:12, 6 Вересня, 2026
