7 листопада о 18:00 у тернопільській галереї “Бункермуз” відкриють виставку живопису львівського художника Ігоря Романка.
— Я не цікавлюся поверхневими ефектами живопису. Аскетизм форм, відмова від дрібного заради великого – головні критерії мого мистецтва. На мій погляд, справжній твір – матеріалізація дотику до Духа. Це, як блискавка, яку потрібно вловити. Світло має бути очікуване, а очікуване воно тільки тоді, коли працює внутрішній „генератор”, працює до моменту створення такого рівня напруги, що є найбільш властивим для мене, – Ігор Романко.
Перегляньте також:
Художник народився, мешкає та працює у Львові. Учасник багатьох українських і закордонних виставок, мав чимало персональних експозицій. Його твори зберігаються у Міністерстві культури України, львівському музеї етнографії та Палаці мистецтв, музеї сучасного мистецтва Енді Вархола у Словаччині, Artique Gallery у Австралії, інших куточках світу.
Його стиль — впізнаваний та характерний:
— Ігор Романко вирізняється індивідуальністю в живописі, бо обрав таку нішу в мистецтві, яка є вкрай актуальною – це синтетична, відсторонено асоціативна манера зображувати світ через власні поетичні рефлексії, відкидаючи випадковості, натомість структуруючи художній образ за своєю композиційною логікою, за стилістичною логікою, – Роман Яців професор мистецтвознавства.
— З ранніх часів люди намагалися відчути світ очами богів і відобразити його. Християнські православні ікони зі зворотною перспективою, або буддійські мандали, є відомими прикладами відтворення матеріального та духовного. Я думаю, Ігор Романко є спадкоємцем цих безперервних спроб вловити духовну сутність світу, показати її в матеріальних формах. Він пробує „летіти над світом”, схоплюючи його цілісність, і намагається показати це нам, — Андрій Накорчевський професор університету Кейо (Токіо).
Виставка живопису Ігоря Романка у галереї «Бункермуз» триватиме до 20 листопада.
Вхід вільний.
Анна Золотнюк
