У Тернопільській ЗОШ №4 буде музей Ігоря Поклада
- Опубліковано: Михайло Маслій
- —
- 15 Квітня, 2026 о 22:20
Він народився холодного грудневого 10–го дня 1941 року в місті Фрунзе (нині Бішкек, Киргизія) в родині військового. Сім’я через кочове батькове життя довший час проживала на Заході України: Івано-Франківську (тодішньому Станіславі), Чорткові (де талановитий і обдарований митець пішов до школи), а найпам’ятніші роки юності — з сьомого до десятого класу — провів у Тернополі. З 1955 до 1958 років, а не до 1957–го, як написано у Вікіпедії, навчався в Тернопільській СШ №4. Основу складали учні 1942–го року народження. Майбутній композитор був чи не найстаршим. У його класі було 22 дівчинки і лише 6 хлопчиків! Такими були післявоєнні класи… Один хлопчик на три дівчинки…
«Усі вчителі четвертої школи Тернополя, де я лупав свій граніт науки, на все життя для мене залишаться незабутніми. Не можу не відзначити їх розум і далекоглядність, — визнавав Ігор Поклад Ігор Поклад. — Уже тоді вони чудово розуміли, яка роль мені призначена знали, що ні хімія, ні фізика мені не потрібні. Тому на екзаменах до мене ставилися поблажливо. Дуже люблю незабутні Чортків і Тернопіль. Досі пригадую охайні, з любов’ю плекані алейки до Тернопільського озера. Де ще можна отримати таку насолоду і натхнення, як не під час прогулянок біля нього в будь–яку пору доби і року! Пригадую човни, рибалок, острів закоханих… Багато років приятелював я з талановитим тернопільським поетом Борисом Демківим — автором вірша «Квіти ромена», з автором музики цього хіта Владиславом Толмачовим разом навчався в початкових паралельних класах у повоєнному Чорткові. Я був у «Б», а він в — «А». У сьомому класі я вже навчався в Тернополі, куди перевели батька. Тато після демобілізації керував художньо–виробничими майстернями Художнього Фонду урср. Й досі схвально про нього відгукуються тернопільські художники старшого покоління».
Перегляньте також:
- Індексація пенсій, заміна купюр, нові умови “Національного кешбеку”: що змінюється для українців з березня
- Відеокамери та металодетектори: як працюватимуть нові правила безпеки у школах
Світлана Поклад: «Ігор Дмитрович з особливим теплом розповідав мені про Костянтина Андрійовича Говора. Любив його протягом усього життя. Класний керівник (навчав фізики) не тільки засіяв розумне, добре і вічне в своєму талановитому учневі, а й приходив на всі концерти славетного випускника СШ №4 в Тернополі. Обидва ніколи не могли наговоритися…»
Поклади (батько, мати, старший син Вадим і молодший — Ігор) мешкали в Тернополі на першому поверсі трикімнатної квартири №1 на вулиці Миколи Гоголя, 3 (нині там військовий магазин).
10 грудня (сподіваємося на мирний день) 2026 року геніальному мелодистові сповнилося б 85…
Невгамовна і невтомна директорка Тернопільської загальноосвітньої школа №4 (так і хочеться дописати імені Ігоря Поклада) Наталія Іванівна Левенець Наталя Левенецьпроявила ініціативу щодо створення шкільного музею легендарного випускника. Її підтримав дизайнер світового рівня Михайло Москаль Myhailo Moskal. До створення унікальної галереї радо погодилася приєднатися дружина Ігоря Дмитровича — Світлана Світлана Поклад, найвідоміші митці, виконавці та видання. Не лише з України. З особливим меценатським ентузіазмом бере участь в святій справі Петро Гадз. Низький уклін кожному.
Особлива подяка Юрію Рибчинському Юрій Рибчинський, Вадиму Крищенку (Маестро 1 квітня святкує 91-ліття), Ігорю Бараху Игорь Барах (автору вірша суперхіта «Кохана» влітку сповниться 94!), Василю Зінкевичу, Тамарі Гвердцителі, Валентині Мухарській (ансамбль «Мрія»), Ользі Рудій Olga Ruda, Ukrainian People Magazine, Володимирові Окрутному Володимир Окрутний, Тарасові Когучу, Феліксу Розенштейну Fil Rouz.
Я ж працюють з інформаційним наповненням.
Робота кипить щоденно. Багато ще не досліджено і не знайдено. Пропоную список однокласників Ігоря Дмитровича. Може, ще хтось живий (і слава Богові!), може, хтось впізнає своїх родичів, сусідів, знайомих. Кожне знайдене фото того часу, кожна деталь, спогад — на вагу золота! Признайтеся, будь ласка!
У шкільному директорському архіві збереглися віньєтки різних років. На превеликий жаль, саме випускного класу Ігоря Поклада 1958 року не пощастило знайти. Але ще не вечір. Спільними зусиллями нам все вдасться!
Ахматова Ольга Дмитрівна
Андреєва Людмила Петрівна
Божко Олена Миколаївна
Валишева Раїса Курбанівна
Голуб Олена Іллівна
Голоднюк Ніна Іванівна
Довганюк Віра Іванівна
Доценко Інна Ізидорівна
Єременко Геннадій Григорович
Куценко Вадим Глібович
Калашникова Людмила Олександрівна
Козлова Валерія Григорівна
Куницька Лідія Андріївна
Кожем’якін Роберт Євгенович
Лазаренко Адольф Панасович
Масливець Рима Андріївна
Малишева Наталія Сергіївна
Мельникова Ольга Прокопівна
Овчинникова Галина Миколаївна
Поклад Ігор Дмитрович
Пузанова Оксана Григорівна
Радченко Світлана Давидівна
Романова Римма Константинівна
Савицький Арнольд Володимирович
Суховерхова Раїса Миколаївна
Токмакова Світлана Петрівна
Штеранова Людмила Михайлівна
Шестерикова Людмила Олександрівна
ПРО МІСЬКА МОСКАЛЯ, нашого дизайнера.
Невпізнанно змінилося в останні роки місто Лева завдяки Господньому талантові Михайла Москаля. Ніде на входах чи виходах поки що не написано, що його розумом нині втілені унікальні дизайнерські вирішення на рівні світових — «Криївка» і «Мазох», «Копальня кави», «Місько Пструг та Петро Братванка», «Галицька Жидівська Кнайпа «Під Золотою Розою», «Дім Легенд. Ресторан Будинок з сажотрусом у Львові», «Реберня», «Майстерня шоколаду», тощо…
А ось лише один приємний і влучний спогад про звитяжну працю Михайла, яку знайшов в інтернеті: «У Львові мені цікаво скрізь: просто гуляти містом без певної мети, заходячи в кав’ярні та цукерні. Мені подобаються люди на вулицях, особливо дівчата, вдягнені в середньовічний одяг, які продають льодяники! Мені подобається площа Ринок, яка, здається, ховає в собі стільки таємниць. Наприклад, ресторан-бункер УПА «Криївка», який по–партизанськи заховався в одному з будинків.
До слова, останнім часом я помітила цікаву тенденцію: модний в усіх сенсах Львів все більше починає розповідати своїх легенд глобалізованому Києву. Фору всім дає «Львівська майстерня шоколаду», яка, сподіваюсь, нарешті стане гарною альтернативною іноземним мережам брендових кав’ярень».
Топ-5 львів’ян, які прославили Україну на весь світ:
1. Козак Юрко Кульчицький (в 17 столітті відкрив першу в Європі кав’ярню).
2.
3.
4.
5. Художник Михайло Москаль Myhailo Moskal — (розробив дизайн таких улюблених ресторанів як «Криївка», «Мазох», «Копальня кави», «Реберня», «Майстерня шоколаду»…).
