Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги обвинуваченого Олександра С. та його захисника на вирок Кременецького районного суду від 30 травня 2024 року.
Перегляньте також:
Як встановлено судом, 18 грудня 2023 року, приблизно о 16 год. 40 хв. між 36-річним Олександром С. та 58-річним Петром К., які перебували на кухні за місцем свого проживання у с. Лосятин Кременецького району, на побутовому ґрунті раптово виникла словесна суперечка. В ході конфлікту Олександр С. взяв зі столу ніж і вдарив потерпілого у щоку, спричинивши наскрізне легке тілесне ушкодження. Захищаючись, Петро К. правою рукою схопився за клинок, відламав від ручки ножа і кинув на підлогу. Тоді обвинувачений схопив інший ніж і тричі вдарив ним потерпілого у спину та умисно вбив його.
Перегляньте також:
- Вінничанин намагався провезти тонну тютюну через Кременець
- Кременецький сапер Валентин Павлюк загинув на фронті
Вироком Кременецького районного суду від 30 травня 2024 року Олександра С. визнано винуватим у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (ч. 1 ст. 115 КК України) та призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі.
До відома: санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Обвинувачений та його захисник не погодились із призначеним покаранням і в апеляційних скаргах просили змінити вирок у цій частині. При цьому захисник просив призначити Олександрові С. 8 років позбавлення волі, а обвинувачений – зважити на те, що разом зі співмешканкою він виховував двох малолітніх дітей, хоча у свідоцтві про народження він батьком не записаний, а також наявність у нього лише однієї нирки.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, прийшла до висновку, що обрані районним судом вид і міра покарання пропорційні тяжкості вчиненого правопорушення та особі обвинуваченого і підстави для зміни вироку не має.
Так, у своїх показах обвинувачений повністю визнав вину і під час слідчого експерименту у присутності захисника показав, якими ножами і як саме наносив удари Петрові К. Крім того, його винуватість підтверджено показами свідків – співмешканки Петра К. та його сестри, співмешканки Олександра С., протоколом слідчого експерименту, висновками судових експертів. Щодо доводів Олександра С., що потерпілий перебував у стані алкогольного сп’яніння, то вони повністю спростовані висновком судової медекспертизи, оскільки в крові Петра К. будь-яких спиртів не виявлено, натомість у крові обвинуваченого виявлено етиловий спирт.
Погодилась колегія суддів і з обраними мірою та видом покарання, адже районний суд врахував, що Олександр С. учинив особливо тяжкий злочин і своїми діями спричинив загибель людини. Також взяв до уваги чисельну кількість і локалізацію тілесних ушкоджень, нанесених у життєво важливі органи; поведінку винного та потерпілого, що передувала події; обставину, яка обтяжувала покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та пом’якшувала покарання – визнання вини, щире каяття і активне сприяння у розкритті злочину, а також думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні. Врахував суд, що за місцем проживання Олександр С. характеризувався посередньо, в силу ст. 89 КК України уважається таким, що не мав судимостей, завдану шкоду потерпілій не відшкодував. Однак зважив і на посткримінальну поведінку обвинуваченого: в той час, як Петро К. стікав кров’ю від отриманих поранень, він не викликав швидку допомогу. Окрім того, матеріали справи не містили жодних даних стосовно незадовільного стану здоров’я обвинуваченого і що на його утриманні було двоє неповнолітніх дітей.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги обвинуваченого Олександра С. та його захисника залишила без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 30 травня 2024 року – без змін.
