Традиції Зелених Свят на Тернопільщині
- Опубліковано: Віктор Уніят
- —
- 31 Травня, 2026 о 11:11
День Святої Трійці (П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, Зелена неділя) цього року припадає на 31 травня. Трійця – одне з дванадцяти головних православних свят. Свято Трійці прославляє Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. В українській традиції воно поєднане з дохристиянськими Зеленими святами настільки, що зазвичай ці дві назви ототожнюють. На Тернопільщині ще з давніх-давен цикл свят називають зеленими, інколи – трав’яними чи хоптяними. Напередодні неділі у суботу ми прикрашаємо («маюємо») храми, подвір’я, оселі зеленим гіллям і лепехою. Також гілками прикрашаємо ворота чи хвіртки, господарські споруди. Як твердять священники, це робиться на знак того, що Святий Дух оновлює кожну людину, адже людина, яка живиться Святим Духом, починає розквітати, має можливість принести плоди для Христа. Це дуже гарне символічне порівняння.
Проте ставили в будинки трави ще й з іншої причини. Наші предки вірили, що трави, які до часу свята набрали повну силу, зможуть поділитися нею з людьми. Крім того, трави виганяли з дворів і будинків злих духів, захищали сім’ї від лихого ока і хвороб, допомагали одужати слабким і хворим людям, тваринам. Полин, зірваний на Трійцю, захистить дім і родину від нечистої сили, а зірвана на Трійцю м’ята оберігає дітей від поганих снів і переляку. Також наші прадіди збирали росу і використовували її як ліки від різноманітних хвороб.
Перегляньте також:
- У Тернополі майже 1300 ветеранів уже користуються безкоштовним паркуванням
- Трійця, Зелені свята: головні традиції та духовне значення свята
На свято Трійці дівчата ворожили на сплетених віночках і вірили, що якщо на Трійцю наречений засватається, а на Покрову молоді одружаться – життя буде довгим і щасливим. В Трійцю дівчата ворожили на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.
Також наші прадіди вірили, що свічки, принесені в цей день з церкви, захистять дім і його мешканців від зла і напасті.
Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і красу.
Також була традиція зв’язувати кілька стеблин жита чи пшениці, щоб зерно «зав’язувалося» у колоссі.
На Зелені свята, йдучи до криниці, не можна казати «пішов за водою», а треба казати «пішов по воду», бо можна потонути.
Цього дня священники вдягають зелені ризи, а жінки колись вбиралися у зелені хустки.
Чому “Бог любить Трійцю”?
До речі, у нашому краї на Борщівщині є село Трійця, на Кременеччині – Духів. Є села, що носять назву Зелене – на Борщівщині, Гусятинщині, Зелена – Бучаччині та Чортківщині, Зеленче – Теребовлянщині, Устя-Зелене – Монастирищині, Зелений Гай – Заліщанщині. У ці дні у багатьох населених пунктах краю святкуватимуть храмові празники.
Церкви, названі на честь Пресвятої Трійці і Святого Духа, також мають цікаве історичне минуле, деякі з них є пам’ятками архітектури (Бережани), перебудовані з костьолів (с. Ярославичі, Зборівщина), перевезені з інших населених пунктів й заново зведені (с. Майдан, Гусятинщина, у храмі зберігалася чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яку пошкодили під час татарських набігів, нині образ у новому храмі), у них зберігаються чудотворні ікони (с. Зарваниця, Теребовлянщина), на них встановлені пам’ятні таблиці (Залав’є, Теребовлянщина).
Фігура Пресвятої Трійці збереглася у с. Синява (див. на фото Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини), що на Збаражчині.
Після Першої світової війни на Галичині також була традиція напередодні Зелених свят прибирати могили січових стрільців та їх насипати, особливо активними у вшануванні українських героїв були товариства «Просвіта» й «Охорони воєнних могил». Крім того, під час Зелених свят пластуни та молодь влаштовували походи на гору Лисоня та інші місця бойової слави усусів.
Того ж дня віряни відвідують не лише храми, а й віддають належну шану своїм світлої пам’яті родичам, друзям, знайомим. Також у багатьох населених пунктах краю священники освятять оселі, криниці, поля і здійснять Богослужіння на чотирьох кінцях сіл. Це давня традиція, люди переконані, що Господь почує їхні молитви і буде добрий врожай, що Свята Трійця упродовж року оберігатиме населений пункт та його жителів від різних епідемій, війн, градобоїв, повеней, інших природний стихій. Часто дорогою до полів траплялися придорожні хрести, фігури, то священник згадував імена доброчинців, які їх встановили, і промовляв молитву.
Наші прадіди через багатство зелені, спів птахів і різноманітні традиції дуже любили Зелені свята, тож недаремно народна приказка каже: «Бог любить трійцю».
Віктор Уніят
На фото: ікона у церкві святого архістратига Михаїла с. Дубівці (2026); фігура Пресвятої Трійці у с. Синява (світлина Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини), що на Збаражчині.
