«У день Гідності і Соборності на центральній площі Тернополя молилися за Героїв Небесної Сотні, зі свічок виклали тризуб, співали патріотичні пісні та згадували події дворічної давності. Та що здивувало – на Театральному майдані людей зібралося відносно небагато. Якщо порівняти із тим, скільки тернополян щодня стояли біля драмтеатру під час революції, скільки націоналістів чи вдаваних націоналістів виходило перед громадою міста і закликало боротися за Україну, то сьогодні більшість із них не прийшли відзначити другу річницю Майдану.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Чому активісти забули про цю дату – не знає ніхто, але факт – є факт. Якщо не враховувати духовенства, яке відправляло молебень, владу, яка прийшла виступити зі своїм «заготовленим» словом, – то не так уже й багато у нас простих свідомих громадян, які за покликом серця і повісті у дощ і холод вийшли на центральну площу міста. Хочеться нагадати усім, що під час Майдану полягло багато наших співвітчизників і наш обов’язок їх вшанувати, що війна в Україні триває, і наш обов’язок – показати, що ми все ще єдині і згуртовані. Люди, не опускаймо руки, бо інакше перемоги нам на бачити». – розповідає 70-літній тернополянин Іван Прокопчук, який був учасником акцій протесту 2 роки тому у Тернополі. Чоловік каже, що його болить все що коїться сьогодні і те, чи матимемо ми світле майбутнє з таким сьогоденням і байдужістю великої кількості українців.
