Близько 350 тисяч доларів могло вторгувати місто за “жирну” ділянку біля ринку. Натомість безкоштовно віддали комунальній установі для інвестпроекту. Інвестор – фірма, яку співзаснував депутат міськради, побратим Надала, голова земельної комісії.
Перегляньте також:
- Яйця, хліб та овочі: чому українці платять за продукти все більше
- Опублікували креслення Ягільницького замку 1817 року
Інвестиції — неймовірне благо для Тернополя. Приблизно такий лейтмотив повідомлень міської ради, які стосуються інвестиційної забудови Тернополя. Мовляв, люди мають роботу, бізнес – можливості, місто – розвиток, а казна – наповнення. Схоже, брешуть….
Інформацію про будівельні інвестиційні проекти тримають за сімома замками. Під час підготовки цього розслідування ми зрозуміли, чому.
“Квітковий магазин” на шість поверхів
Нам вдалось побачити реальну картину “користі для міста” одного з перших інвестпроектів у Тернополі – зведення будівлі ринкової інфраструктури біля “Орнави”. Схожі “вигоди”, як підозрюємо, дають й інші проекти, які ініціює мерія. Та все за чергою.
У 2011 році міські депутати своїм рішенням №6/8/43 затвердили своєму ж відділу технагляду проект землеустрою щодо відведення ділянки площею 12 соток на вул. Живова. Тобто безкоштовно віддали землю. У рішенні було вказане конкретне призначення – “для будівництва критого квіткового ринку з легких архітектурних форм”. Про легкі форми згадали недарма, адже ділянка “наступає” на червоні лінії, де будувати капітальних споруд не можна.
Вже наступного року виконавчий комітет рішенням №70, на основі звернення відділу технагляду, вирішив: “Визначити відділ технічного нагляду замовником робіт із будівництва будівлі обслуговування ринкової інфраструктури…. виконати роботи без залучення бюджетних коштів… визначити інвестора та укласти з ним відповідний договір”. Повторювати двічі, як то кажуть, відділу не довелось. Без оголошень, на сайті міськради ми їх не знайшли, підшукали інвестора. Почались роботи. Чимало тернополян обурились, бо забудова зайняла частину стоянки біля “Орнави”. З’явився дерев’яний паркан.
– Це буде будівля ринкової інфраструктури, – прокоментував тоді начальник управління містобудування та архітектури міськради Василь Бесага. – Можливо, там зроблять квітковий магазин, хоча конкретно ще нічого сказати не можу.
Посадовець недаремно “утримався” від чіткої відповіді, бо хоч землю давали під одне, у результаті на 12 сотих комунальної землі збудували інше – шестиповерхову споруду загальною площею 1790 квадратів. Хоч, можливо, саме так і виглядають криті квіткові ринки….
Шість відсотків від будови
Ми надсилали міському голові Сергію Надалу інформаційний запит про всі будівельні інвестиційні угоди, які уклала мерія, її підрозділи чи комунальні підприємства та установи з 2010 до 2014 року. У відповіді зазначено, що інвестиційні угоди в Тернополі почали укладати з жовтня 2013 року. Та це, як виявилось, брехня. Першу інвестиційну угоду, — на забудову землі біля “Орнави”, уклали 15.03.2012 року. Вона має №001.
“… Інвестором та генеральним підрядником являється приватне підприємство “Новий світ”…. Фінансування будівництва будівлі ринкової інфраструктури проводиться за кошти ПП “Новий світ”. Тобто суть інвестпроекту виглядає просто: відділ технагляду з одного боку і приватник з іншого укладають угоду. Перша сторона безкоштовно надає землю та сприяння, друга — фінансує та будує. По завершенні кожен отримує своє, згідно з договором. Будівля ж перебуватиме у власності інвестора. Земельна ділянка після приватизації також.
У 2012 році ПП “Новий світ” намагалося через суд скасувати угоду 001. Причина — “підозра” у відсутності повноти повноважень у відділу технагляду міськради на виконання умов договору. Та суд бажання не задовольнив, бо ж відділ — окрема юридична особа, створена та вповноважена міськрадою. В описовій частині рішення згадані істотні умови угоди. Інформацію змушені шукати у такий спосіб, бо мерія не надала копію угоди.
“Наслідком виконання обов’язків за Договором є отримання у власність частки завершеного будівництвом об’єкта. При цьому замовник отримує 6% від загальної (комерційної) площі завершеного будівництвом об’єкту, а інвестор — решту завершеного будівництвом об’єкту”, — йдеться в рішенні. Тобто навіть не міськрада, а відділ технагляду, який є окремою особою, отримає 6% площі. У разі продажу кошти не підуть до міського бюджету.
Інвестор – фірма Михайла Гладкого
Якщо говорити про метри, то комунальна установа “Відділ технічного нагляду” Тернопільської міської ради претендує на 107,5 кв. м від загальної площі — 1790 квадратів. В новобудові, як зазначено на інформаційному щиті біля об’єкта, торговельна площа лише 600,76 м.кв. Тобто лише 36 метрів відділу будуть торговими, а решта 71 — коридори, сходи, підвали, туалети, кабінети. Це в ідеалі. Можливо, установа міської ради врешті-решт погодиться виключно на підвали чи коридори.
Підстави так думати є, адже співзасновник ПП “Новий світ”, як зазначено в держреєстрі юридичних осіб, — Михайло Гладкий. Він — депутат міськради, свободівець, бізнесмен, роботодавець дружини міського голови, як повідомляли місцеві ресурси. Та найголовніше — голова земельної комісії міської ради.
Чи для себе Михайло Гладкий збудував, а чи в майбутньому реалізує схему дарування тому ж Сергію Надалу, наразі невідомо. Ми спробували отримати коментар від інвестора.
– Я не готовий вам розповісти про умови договору, — сказав чоловік. — А чому я маю це робити? Є міська рада, туди і звертайтесь.
Запитали ми у пана Гладкого, чи він не вбачає корупційної складової у такому інвестуванні, коли умови сумнівні, а він, як представник сторони-інвестора, і депутат, і голова земельної комісії.
– Є міліція, є прокуратура, – каже пан Гладкий.- Вони цим можуть цікавитись, а не ви. – А ви брехун, який вводить людей в оману.
Зважуємо вигоди
На місцевих сайтах із продажу ділянок вартість сотки у таких місцинах (центр міста, ринок, парк — прим. ред.) коливається в межах 25-40 тисяч доларів.
— Біля Центрального ринку землю рахують не сотками, а метрами, — жартує працівник однієї з агенцій нерухомості у Тернополі. — Зважаючи на розташування і площу ділянки, без проблем її можна продати за ціною 30 тисяч доларів, навіть при сьогоднішньому курсі.
Тобто мова йде про 5 мільйонів 760 тисяч гривень за курсом 16 грн/ дол. Цю суму або навіть на мільйон-два меншу міг би отримати міський бюджет від чесного та прозорого продажу на аукціоні. На це, звісно, потрібна добра воля депутатів, міського голови та голови земельної комісії. Цього не роблять. Натомість реалізовують сценарій “свій до свого по чуже”.
Уже традиційно звертаємося до міських депутатів та мера з проханням припинити “дерибанити” місто. Вас обирали для служіння громаді, а не для забезпечення власного добробуту через “дерибан” Тернополя. Просимо працівників міліції та прокуратури вважати публікацію офіційним повідомленням про злочин. На нашу думку, реалізація схеми за участі депутата міськради та голови земельної комісії в одній особі містить ознаки корупції. Результати перевірки просимо надіслати до редакції “RIA плюс”. Як виглядають “прибутки” міста від інших інвестиційних проектів та хто за ними стоїть, з’ясуємо згодом.
Міська рада відреагувала!
Після виходу цієї публікації в середовому номері газети “RIA плюс”, на сайті міської ради сьогодні з’явилось реагування на публікацію. Щоправда судячи зі змісту повідомлення мета не лише перевірити достовірність даних, а й “дати правову оцінку даної інформації та діям осіб, що її оприлюднили, а також вжити, в межах компетенції необхідні заходи реагування”. Подаємо текст без змін.
“Сергій Надал звернувся до правоохоронців перевірити інформацію щодо зведення будівлі ринкової інфраструктури біля «Орнави»
Міський голова Сергій Надал звернувся до прокурора міста Тернополя та начальника Тернопільського міського відділу міліції перевірити достовірність інформації, яка з’явилася в газеті «RIA+» №48 від 26.11.2014 року в публікації «Інвестпроекти: хто кого має» щодо зведення будівлі ринкової інфраструктури біля «Орнави» – критого квіткового ринку з легких архітектурних форм.
У зверненні міський голова просить правоохоронні органи вжити передбачені законом заходи, перевірити достовірність зазначеної інформації, дати правову оцінку даної інформації та діям осіб, що її оприлюднили, а також вжити, в межах компетенції необхідні заходи реагування”