Тернопілля: віра і конфлікти

– Ми хочемо молитися українською мовою і ходити до Української церкви, – пояснює перехід майже всієї громади села Бутин Збаразького району до УПЦ КП місцева жителька й активістка Юлія Цимбалюк.

Такі пояснення отримуємо, починаючи ще з 2007-го від численних вірян, які вирішили змінити Церкву. А втім, за цією немов би й вичерпною фразою стоять індивідуальні обставини і драматичні історії.

Рохманів
Шумський район

Конфлікт у цьому селі розпочався у середині 2000-х, коли більшість вірян через невдоволення місцевим священиком УПЦ (МП) о. Олегом Сірком перейшла до УПЦ КП. Співвідношення громад виявилося у пропорції 1:8. Оскільки громада УПЦ (МП) відмовилася від почергових богослужінь із Київським патріархатом у місцевій церкві Святої Трійці, угоду про богослужіння у ній влада уклала тільки з УПЦ КП. Згодом храм опечатували, а о. Сірко залучав на підмогу регіонала Юрія Болдирєва, чиїм помічником-консультантом був сам священик, а також Наталію Вітренко і представників Компартії. У 2007 році доходило до бійок біля церкви, які провокували приїжджі «помічники».

Конфлікт завершився тим, що храм залишили за УПЦ КП, а УПЦ (МП) облаштувала для богослужінь сільську хатину. Згодом цій громаді виділили землю для нового храму.

Мусорівці
Збаразький район

Конфлікт у цьому селі розгорнувся у 2009 році після зведення мурованої церкви Покрови Пресвятої Богородиці. До того у селі діяла громада УПЦ (МП), але виявилося, що частина вірних пов’язувала долю нового храму і всієї громади із УПЦ КП. Відтак почалися суперечки – храм освятило духовенство Московського патріархату, а в селі утворилася альтернативна громада Київського. Драматизмом відзначилися у Мусорівцях Різдвяні свята 2010 року. Тієї зими під новим храмом виникали бійки за участю приїжджих «із Почаєва» з одного боку та «із Тернополя» – з іншого. Під час одного зі штурмів церкви, в якій зачинилися прихильники МП, був помічений свободівець Михайло Головко, теперішній нардеп-мажоритарник.
Конфлікт завершився тим, що новозбудований храм втримала УПЦ (МП), а старий дерев’яний – пам’ятку архітектури XVIII cт. – УПЦ КП. Щоправда, прихильники МП забрали з тієї церкви ікони і церковні речі.

Новостав
Шумський район

У цьому селі громада УПЦ (МП) розділилася на дві частини після Революції гідності.
– У церкві відбулися збори, і на них вирішили від’єднатися від УПЦ (МП) та приєднатися до УПЦ КП, – розповіла жителька села Руслана Бугай, яка збирала по селі підписи за відповідну ініціативу.

Серед жителів Новоставу, а це 382 дорослих, прихильники УПЦ КП та УПЦ (МП) провели збір підписів – кожна громада на свою підтримку. І диво: назбирали 575 підписів! Тобто більше, ніж є людей. Пристрасті серед мешканців села восени‭ ‬2014‭ ‬року дійшли до того,‭ ‬що місцевий храм Святого Михайла довелося опломбувати.‭ ‬Усі опинилися надворі.‭ ‬Із‭ ‬21‭ ‬листопада‭ ‬2014‭ ‬року храм таки відчинили‭ — ‬тепер для почергових богослужінь.

Наразі у Новоставі більшість залишилася громаді УПЦ‭ (‬МП‭)‬.‭ ‬Емоції стихли,‭ ‬але тривають суди.

Лішня
Кременецький район

У цьому селі з 2010 року паралельно існували громади УПЦ КП та УПЦ (МП). Друга була численнішою. Одначе у 2014 році батюшка цієї громади заборонив відспівувати у місцевій церкві Св. Димитрія уродженця Лішні, який був вірним УПЦ КП. Людей це обурило, і майже всі, хто ще був у громаді УПЦ (МП), перейшли до Київського патріархату.
– Жодної конфліктної ситуації з часу переходу не було. І тільки троє людей, староста попередньої громади Московського патріархату та двоє жінок, не ходять до церкви, – каже парох УПЦ КП отець Андрій Любунь.

За браком вірних громаду УПЦ (МП) ліквідували. Зрештою, за рішенням голови обладміністрації від 20 травня 2015 року церкву у Лішні передали у власність громади УПЦ КП.

Вовківці
Шумський район
Парафіяни УПЦ (МП) майже усією громадою у цьому селі біля Великих Дедеркал перейшли у 2014 році в УПЦ КП під впливом подій Революції гідності.
– Священик Московського патріархату відмовився поминати загиблих і вояків АТО, тож спочатку зійшлася ініціативна група, зібрали підписи. Потім провели збори, — каже житель Вовківців, журналіст і активіст громади Київського патріархату Володимир Гаврилюк.
У селі, де є приблизно 320 дорослих жителів, приблизно 220 підписалися за перехід. З огляду на те, що частина місцевих – на заробітках, ці люди не змогли взяти участь в опитуванні. Вірних УПЦ (МП) у селі небагато, і вони почали ходити до церкви у селі Малі Дедеркали. Церква Покрови Матері Божої залишилася за Київським патріархатом.

Бутин
Збаразький район

Громада цього села у 2014 році вирішила перейти до УПЦ КП також у зв’язку з подіями Революції гідності.

– З нашого села у подіях на Майдані брали участь двоє студентів. Коли з іншими майданівцями утікали від міліції, добігли до Києво-Печерської лаври. Але їм відмовили відкрити ворота, – розповідає жителька Бутина Юлія Цимбалюк. – Люди у селі були вражені, багато говорили про це. Батьки тих студентів були просто шоковані. Мама одного з них була настільки затятою прихильницею Московського патріархату, що й слухати про щось інше не хотіла — настільки свято вірила. Але ця подія жінку так вразила, що вона перейшла у Київський патріархат, і мови про інше бути не може. Просто дитина сказала: «Ноги моєї там більше не буде».
Зміна юрисдикції громади не була мирною, адже група вірян УПЦ (МП) у селі є. У Бутин приїжджали молодики на підтримку УПЦ (МП), а «Правий сектор» – на підтримку УПЦ КП. Загалом за перехід під час опитування місцевих жителів висловилися понад 300 осіб, проти – 15. У церкву Св. Архистратига Михаїла ходять на служби парафіяни Київського патріархату

Стінка
Бучацький район

Конфлікт у цьому селі точиться довкола храму Різдва Пресвятої Богородиці ще з початку 1990-х. Тоді з єдиної дозволеної в радянські часи громади РПЦ вийшла громада УГКЦ. Згодом громада РПЦ переформатувалася у громаду УПЦ (МП). Православні – у більшості: їх близько 200 проти 60 греко-католиків.

Віряни УПЦ (МП) не погоджуються на почергові богослужіння, а 22 березня 2015 року не пустили парафіян УГКЦ помолитися на церковному подвір’ї, біля могили їхнього довоєнного пароха о. Ярослава Гавацького. Останній був будівничим сільського храму. У Стінку неодноразово приїжджала міліція, був «Правий сектор» на підтримку вірних УГКЦ і «бородаті хлопці» – на підтримку УПЦ (МП). Конфлікт досі не розв’язаний.

Сосулівка
Чортківський район

У цьому селі приблизно 90% вірних – прихильники УПЦ КП, а решта – УГКЦ. Перші уже протягом багатьох років не погоджуються на почергові богослужіння у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Тож вони не пускають греко-католиків до храму, хоча, за документами і рішенням господарського суду, церква належить УГКЦ.

Загострення конфлікту у Сосулівці сталося наприкінці травня 2014 року. За словами архиєпископа УПЦ КП Нестора, православні не пускають греко-католиків до храму, бо бояться, що їх самих звідти виженуть.

Загалом у Сосулівці повторюється конфлікт, що стався у селі Заздрість Теребовлянського району. Там православні не пустили греко-католиків до церкви, хоча остання за документами має належати УГКЦ і її будували предки патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. Але якщо у Заздрості греко-католики збудували собі новий храм на місці напівзруйнованого костелу, то у Сосулівці змушені служити надворі біля каплиці. І це при тому, що парох УПЦ КП о. Роман Глубіш є братом отця УГКЦ Ореста Глубіша.