А почалося все з того, що Люсьєн Олів’є відкрив у Москві знаменитий ресторан”Ермітаж”. Спочатку француз винайшов для свого ресторану зовсім не салат, а страву під назвою «Майонез з дичини». Для нього відварювали філе рябчиків і куріпок, різали, викладали на блюдо упереміж з кубиками желе з бульйону птаха. Поруч витончено викладали варені ракові шийки і скибочки язика, политі соусом провансаль. А в центрі височіла гора картоплі з маринованими корнішонами, прикрашена скибочками крутих яєць. За задумом Олів’є, центральна «гірка» призначалася не для їжі, а лише для краси, як елемент декору страви.
Перегляньте також:
- Чорна звістка для Тернополя: загинув боєць Віталій Бабій
- “На щиті” додому на Тернопільщину повертається захисник Дмитро Самосюк
Незабаром Олів’є побачив, що багато невігласів росіян поданий на стіл «Майонез з дичини» відразу перемішують ложкою як кашу, руйнуючи ретельно продуманий дизайн, потім розкладають по своїх тарілках і з задоволенням їдять цю суміш. Від побаченого він прийшов в жах. Але на наступний день винахідливий француз на знак презирства демонстративно змішав усі компоненти, рясно полив їх майонезом. У творчому обліку російського смаку Олів’є не помилився — успіх страви був грандіозний! А от вивідати рецепт диво-салату нікому не вдалося. Тільки 20 років після смерті кухаря, в 1904 році великий салатний секрет Олів’є начебто розкрили.
У наш час рецепт «Олів’є» зазнав істотних змін. Тепер спосіб його приготування став надзвичайно простий, а до складу страви увійшли доступні інгредієнти: варена картопля, майонез, солоні або мариновані огірки, зелений горошок, ковбаса чи курка. А ось реконструкція справжнього «Олів’є»:
м’ясо двох відварених диких рябчиків,
один відварений телячий язик,
близько 100 грам чорної ікри,
200 грам свіжого салату,
25 відварних раків або 1 банка омарів,
півбанки дуже дрібних маринованих огірочків (пікулів),
півбанки сої кабуль (якась вироблена тоді паста з сої),
два накришених свіжих огірка,
100 грам каперсів,
дрібно нарубані п’ять штук яєць, зварені круто.
Заправляли всю цю буржуйську смакоту соусом Провансаль, який повинен був бути приготований на французькому оцті, двох свіжих яєчних жовтках і фунті (400 грамах) прованської оливкової олії. Основна таємниця дивного смаку салату полягала в невеликій кількості якихось приправ, які Олів’є особисто в таємній кімнаті додавав у свій майонез. Саме склад цих приправ і не вдалося достовірно дізнатися.
