Водій, за словами солдата-артилериста з тернопільської артбригади, – найнебезпечніша професія на фронті. Дороги – розбиті, ризик на кожному відтинку: постійні ворожі обстріли та скиди з БпЛА. Але він уже навчився ефективно діяти за будь-яких обставин, адже головна місія кожного Захисника України: вижити і перемогти!
Псевдо “Халк” хлопці дали жартома: з дитинства високий і кремезний. У мирному житті у Анатолія, який родом із Буковини, була відповідальна справа. Від діда у спадок залишилась земля. Спершу здавали в оренду, згодом спробували з батьком працювати самостійно, а потім і самі орендували додаткові площі. Всього обробляли вісімсот гектарів. Тож знався на сільгосптехніці й не боявся фізичної праці.
Перегляньте також:
- «Я — медична працівниця. Захищати країну — мій обов’язок» – захисниця Юлія
- Підрозділи 105-ї бригади ТРО працюють 24/7: результати тижня проти окупантів
Свого часу солдат відслужив строкову службу у морфлоті. А за три місяці до повномасштабного вторгнення рашистів підписав контракт із 44 Окремою артилерійською бригадою імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Потрапив у розвідку. Географія його служби за ці роки простягнулася від Київщини до Запоріжжя. Завдання, переважно, були найбільше пов’язані з дронами. Бо після бусолі його поставили на “матрас” – так між собою називають дрон “Matrice”.
– Цікава робота, – згадує старший солдат із відділення оптико-електронної розвідки одного з підрозділів. – Ворог як на долоні. Бачиш, як танки їздять, де гармати стоять. І як наша арта працює чітко: за раз нищила по кілька одиниць техніки окупантів.
Віднедавна “Халк” дбає про свою броньовану Джуру, українського виробництва: Добра техніка, розроблена на основі моделі “Toyota 70”, але зверху з броньованою капсулою.
Не раз його “Джура” були під ударами. Якось “ефпівішка” влучила зовсім близько. Це, за його словами, найстрашніше, що довелося пережити. Як висловився солдат у розмові з офіцерами-комунікаційниками з’єднання, “думав, що вже “квітка”.
– РЕБи заглушили ворожого дрона, і уламки впали поруч, – пригадує. – Двері від удару відчинилися, мене контузило. Три колеса пробило, але я все одно забрав “Джуру” звідти на “докатці”. На щастя ми з побратимом – цілі. Волосся на руках трохи присмалилося, але то пусте.
Війна постійно змінює правила. “Ефпівішок” стало надто багато:
– Бувало, що по декілька разів пробували на позицію прорватися – не виходило. Третій раз поїхали на ризик, і, все ж таки, пройшли.
“Халк” завжди їздить із відкритими вікнами. Так краще чути, якщо десь люди попереджають чи дрон реве. Найприємніше у таких історіях, каже, коли всі живі. Бо його завдання як водія – відвезти хлопців на позиції, забрати, та доставити в безпечне місце цілими та неушкодженими.
Разом із гетьманськими гармашами у підрозділі служить і Лорд – пес породи кане-корсо. Собаку подарували одному з бійців, бо той із дитинства любив псів.
– Собачка в строю, – усміхається боєць, – наш побратим. З ним теж пов’язана цікава історія. Одного разу ворожий “каб” упав на будівлю, де перебували хлопці. Я саме виїхав, а двоє побратимів залишилися. Їх контузило, одного посікло склом. Лорда тоді засипало уламками. Коли солдат повернувся, то знайшов – живого і неушкодженого. Вибуховою хвилею тваринку занесло під розкладачку, яка витримала цілу гору цегли. Вцілів, хоча від шоку дуже скавучав і хотів пити.
Господаря помешкання, який був поранений рашистами і знаходився в цивільній лікарні, така турбота про Лорда дуже розчулила. І він дозволив, щоб песик залишився з нашими хлопцями.
Команда у “Халка” за ці роки майже не змінилася. Серед нових контрактників – хлопці по 25 і 30 років.
– Тут усі швидко стають рівними. Ділимося всім, бувало, їмо з одної ложки, балуваних нема, – підкреслює досвідчений воїн з числа гармашів тернопільської бригади.
Удома Анатолія, насамперед, чекають дружина і двоє дітей. Малому рік і три місяці, донечці – шість років.
Коли в окопах, він думає про те, як після Перемоги знову працюватиме на землі та навчить дітей любити працю так само, як його колись навчив батько. Для нього це і є Україна – родина, поле й свобода, яку боронять прості люди, які стали солдатами.
Читайте повний матеріал: https://te.20minut.ua/…/bototba-z-vorozhimi-dronami…
Для охочих долучитися до лав тернопільських гармашів у 44 ОАБр надають контактний номер телефону: +380984821003.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Фото відділення комунікацій 44 ОАБр імені гетьмана Данила Апостола та особистого архіву “Халка”.
Коментарі
