Щойно з друкарень приїхав перший том вибраних творів Василя Махна під назвою «Схима». Це найповніша книга вибраних віршів Василя Махна, вона вміщує твори, написані з 1993 по 2023 рік. Книга вже доступна для продажу, а «Видавництво Старого Лева» тим часом працює над виданням другого тому творів Василя Махна — вибраної прози письменника «Кури не літають».
Перший поетичний том «Схима» укладено за хронологічним принципом від 1993 року до найновіших теперішніх віршів автора. За словами Василя Махна, обирати які саме вірші увійдуть до книги було непросто, адже до цього часу у автора вийшло чотирнадцять поетичних збірок.
Крок за кроком, від збірки до збірки, ми занурюємось у глибокі метафори, образи й асоціації. Крізь часопростір, алюзії, тони й півтони значень ми проглядаємо закладені сенси й відкриваємо нові, власні. Римовані й верлібри, з незвичними строфами й римами, з цікавою структурою, ці вірші заглиблюють нас у світ справжньої поезії.
«Я переживав різні етапи поетичної творчості, — розповідає Василь Махно. — експериментував з формою, шукав нові можливості мови – з усім оцим читач зустрінеться на сторінках об’ємного тому «Схима». Чому «Схима»? Так називалася моя перша збірка і так я вирішив назвати том вибраного, бо поезія – абсолют мови, а поети – її служителі, тобто схимники».
Незабаром світ побачить і другий том вибраних творів Василя Махна «Кури не літають», до якого увійшли вибрані есеї з кількох попередньо виданих книжок. Книга міститиме чотири розділи. У завершальному розділі «Війна» автор ділиться роздумами про драматичні події нашої новітньої історії.
«Ув есеях я намагався поєднати культуру з географією, урбаністику з історичною і персональною пам’яттю, екзотичні країни з місцями мого дитинства. Через есеїстику я стартував до прози, використовуючи досвід писання есеїв, як злітну смугу для польоту сімома небесами прози», — поділився думками Василь Махно.
Василь Махно — поет, прозаїк, есеїст.
Народився у Чорткові, що на Тернопільщині. Працював викладачем літератури у Тернопільському, пізніше у Ягеллонському університеті. З 2000 року мешкає у Нью-Йорку.
Автор чотирнадцятох поетичних збірок, найновіша з яких – «Одновітрильний дім» (2021); книжки «Дім у Бейтінґ Голлов» (2015), роману «Вічний календар» (2019) та есеїстики «Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн» (2006), «Котилася торба» (2011), «Околиці та пограниччя» (2019), «Уздовж океану на ровері» (2020); п’єс «Coney Island» (2006), «Bitch/ Beach Generation» (2007), перекладів польських поетів Збіґнєва Герберта «Струна світла» (1996), Януша Шубера «Спійманий у сіть» (2007), Анни Фрайліх «Ім’я батька» (2021).
Перекладав сучасних польських (Богдан Задура, Анджей Сосновський, Януш Шубер, Анна Фрайліх), американських (Джин Валентайн, Джон Ешбері), сербських (Васко Попа) поетів.
Вірші та прозу перекладено багатьма мовами світу, зокрема польською, англійською, сербською, німецькою, вірменською, румунською, словенською, малаяламською, монгольською, литовською, чеською, портуґальською, іспанською, їдишем та івритом. Окремими виданнями вірші та проза виходили у Ізраїлі, Польщі, Німеччині, Румунії, Сербії та США.
