Секс, блуд, перелюб

 

Завдання християн – захищати середній, «царський» шлях, найбільш поміркований і корисний. І саме на це сьогодні в нас страшний дефіцит. Секс це табу. Але, на жаль, нині табуйовано не розмови про секс, а розмови про корисність сексу в шлюбі, і шкідливість поза ним. На все інше табу немає: роздягнені дівчата та чоловіки з голим торсом натякають на секс рекламуючи речі, які не мають жодного стосунку до питань статі.

 

 

Якщо тема сексу та статевих стосунків має хоч якесь право на публічне обговорення, то це найперше мало б відбуватися в рамках розмови про щасливе подружнє життя. Секс, як і все прекрасне в цьому світі, є дарунком Бога люблячій сімейній парі. А тому, чесна розмова про його значення – надзвичайно важлива для того, щоб він, замість користі та благословення, не став каменем суперечки та ще однією підставою для чийогось розлучення.

 

Долаючи природній сором треба чесно визнати, що секс складає невід’ємну частину повноцінного життя фізично здорової, одруженої людини. Його нестача неодмінно відобразиться на поведінці людини, її психічному стані та стосунках не лише зі шлюбним партнером, але й із іншими людьми. Саме тому, апостол Павло пише, що людині краще «одружитися, ніж розпалятися» (1 Кор.7:9).

 

 

Однак, ведучи мову про важливість статевого життя для людини, обов’язково слід правильно виставляти пріоритети. Секс – важливий аспект у стосунках двох людей, але він не єдиний, і тим більше не основний аспект у цих стосунках. Раніше ми зауважували, що природній статевий потяг описувався греками словом «ерос». Любити людину «еросом» – це бачити в ній лише її фізичну оболонку. Любити еросом – це захоплюватися прекрасною зовнішністю, вперто не помічаючи за її тілом розуму, шляхетності, характеру, почуття гумору та ще безлічі направду важливих і цінних рис. Ерос – це грубий, тваринний інстинкт, який для того, щоб вижити має опиратися і на любов-дружбу, і на любов-жертовність, любов-родинні стосунки. Якщо їх немає – ерос приречений. Як сказати мовою еросу фразу: я тебе люблю? Я тебе хочу! Я хочу тебе, як засіб досягнення власної насолоди.

 

Не дивно, що ранні шлюби, будучи побудовані лише на «еросі», розпадаються дуже швидко, бо не мають під собою надійного фундаменту. Ще швидше розпадаються випадкові стосунки, створені лише для задоволення людьми своїх похотей. Секс – це не торт, а вишенька на ньому. Секс – це не мета шлюбу, а нагорода люблячій парі за добрі стосунки і без сексу, за час, прожитий разом у розділених між собою радощах і скорботах.

 

У подружньому житті секс – лакмусовий папірець стосунків. Якщо з часом кількість і якість сексу зменшуються, це доволі небезпечний показник не лише статевого потенціалу чоловіка чи дружини, але й наявності почуттів і закоханості в цієї пари. Зрештою, буває й навпаки: не завжди наявність сексу свідчить про любов – іноді це всього лиш спосіб зняти певного виду напругу. Тому, треба бути обережним, трактуючи різку зміну інтимного життя пари.

 

А ще, слід нагадати про небезпеку двох крайнощів, які допускаються пари. Перший – позбавлення партнера інтимних стосунків. Люди можуть виправдовувати це будь-якою причиною: піст, утома чи постійно хвора голова. Майте на увазі, що кожного разу відмовляючи своєму законному чоловіку чи дружині в любощах, ви провокуєте їх на зраду. Природні процеси приглушити певний час можна, але скасувати – неможливо. Відтак, маніпулюючи таким способом своїм партнером можна «доманіпулюватися» до того, що сексу не буде лише у вас.

 

Інша крайність, яка також має місце в сучасних сім’я, – це випадки, коли акцент якості спільного життя буквально вимірюється кількістю отриманих плотських насолод. У таких випадках, чоловік і дружина роблять один одного заручниками чи інструментами власних похотей, допускаючись у пошуках нових відчуттів усіляких експериментів, при цьому, не гребуючи жодними засобами. Іноді, це доходить до абсурду – перелюбу чи інших збочень, та ще й за згодою партнера. Те, що секс у законному подружжі не гріх, зовсім не говорить, що відтепер у цій сфері жодних рамок не існує. Чимало подружніх пар цього не розуміють і не хочуть розуміти. По великому рахунку, на якомусь етапі стосунків вони черпають наснагу до життя не один в одному, але в нових пристроях із секс-шопу. Хіба це любов? Навряд чи…

 

Особливо небезпечно для душі та майбутнього родини є випадки, коли більш досвідчений партнер буквально навчає грішити свою раніше цнотливу половинку. Часто такі «уроки» приносять свої плачевні плоди. Той, хто навчав уже втомлюється експериментувати, а здібний учень продовжує навчання «на стороні». Як священик, я вже декілька разів зустрічався з прикладами того, як розгнузданість не прийшла в родинну ззовні, але народилася там, уже в сім’ї. Дуже рідко вдавалося допомогти таким сім’ям. Хтивість – надто небезпечний ворог.

 

Звичайно, Церква не вказує людям, як вони мають себе вести у ліжку. Вона лише турботливо попереджує, що не лише перелюб (подружня зрада), але й блуд (розгнуздане життя) нищить, спотворює людину зсередини. Кожен новий статевий партнер – це розділення, розпорошення себе, як особистості. Всім відомо, що люди, які ведуть аморальний спосіб життя, з часом втрачають здатність когось любити взагалі. Їхнє серце черствіє та кам’яніє, а вони себе поступово вичерпують і роздають по частинкам чужим людям, нічого для себе не залишаючи. І навіть коли вони в майбутньому знайдуть людину, яка їм буде близькою, відповісти їй взаємністю на її вона не зможе, в силу відсутності необхідних для цього ресурсів.

 

Тим, кому пощастило мати в житті одного партнера, завжди відчувають себе більш щасливо за тих, хто не втомлюється перебирати все новими людьми в пошуках когось, хто буде здатен принести їм максимальну насолоду, при цьому – вимагаючи у відповідь якомога менше. Щастя не вмінні шукати більш вправного коханця.

 

Повною протилежністю змісту сексу в шлюбі, є секс у блуді. Мені дуже імпонує погляд на секс поза шлюбом, як на анти-таїнство. У той час, коли статеві стосунки в законному шлюбі є вершиною, апогеєм духовно-душевно-тілесних стосунків пари, то секс без жодних зобов’язань є наругою над таким єднанням. Відбувається не космічне таїнство любові, а лише тваринна, плотська єдність. Тіло з’єднане, а дух ні. Душі цьому противляться, не хочуть такого насилля над собою.

 

Перелюб, подружня зрада – це капітуляція людини перед самою собою. Зрада це програш того, хто вважає, що він уже виграв. Той, хто блудодіє – не лише зраджує своєму партнерові, але й собі, своїм дітям і своєму майбутньому. Якщо не любиш більше людину – відпусти її, але не обманюй. Знайди в собі сили бути чесним навіть у такій ситуації. Зради не приховаєш. Немає нічого таємного, щоб колись не виявилося. Тим більше – в стосунках двох, колись люблячих людей. Зраджений партнер, найчастіше, перш ніж дізнається правду про те,що його обманюють, відчує зраду серцем.

 

*******

Секс у шлюбі не гріх – гріх зловживання ним. Так само, як не гріх їсти та пити, а гріх обжерство та пияцтво. Все, що переступає рамки здорового глузду – стає гріхом, отже стає перешкодою для людського щастя, цілісності та спасіння душі.

 

Як знайти норму? Що в шлюбі дозволено, а що ні?.. Якось я чув про родину, яка перед тим, як зайнятися любощами, завжди завішувала в спальні ікони рушниками. Очевидно, ці люди не було достатньо обізнані в богослів’ї, і саме тому вдавалися до такого кардинального кроку. Особисто для мене такий приклад цінний не лише тим, що він кумедний. Насправді, ця пара на якомусь, цілком інтуїтивному рівні відчувала, що деякі речі навіть у законному шлюбі соромно робити перед очами Божими. Тому, я бажаю всім нам завжди вести себе так, щоб нам ніколи не було соромно за свою поведінку ні перед людьми, ні перед святими іконами в хаті.