Що можуть побачити туристи на Тернопіллі

Піке гривні відкрило нові горизонти для внутрішнього туризму. У турфірмах кажуть, туристи не їздять менше, але радше обирають мандри Україною замість закордонних поїздок. Надто дорого погуляти в італійській Тоскані? То їдьте на Тернопільщину. У цій маленькій області найбільша концентрація замків в Україні — 32. Більш як третина всіх українських твердинь. Шедеври зодчества, які звели багато століть тому, часто розвалюються на очах… Може, внутрішній туризм – остання надія для давніх пам’яток не перетворитися на купи каміння?

Микулинецьке пиво і нащадки графської служниці…

На полицях наших супермаркетів можна знайти «Микулинецьке» пиво. Але, крім пивзаводу, Микулинці, що біля Тернополя, славляться руїнами замку XVII ст. А саме містечко вважається одним із найдавніших у Західній Україні. Замок тут звели 1595-го на вершині пагорба, оточеного з трьох боків річкою Серет.

Замок має вигляд квадрата зі стінами 75 м завдовжки і товщиною мурів до двох метрів. На двох його кутах – круглі вежі (мав чотири, але дві були знищені у боях). У XX ст. замок залишили на самознищення, а мури розбирали на будматеріали. Робіт з реставрації не було. Лише в останні роки проводять консервацію. Збережено менше половини початкових укріплень. Біля воріт мешкає родина, яка вважає себе нащадками служниці Анни. Їй нібито передала замок його остання власниця – графиня Юзефа Рей. Так чи інакше, споруда біля воріт замку – їхнє законне житло.

Теребовля – історія під шаром землі…

Далі на південь від Тернополя – райцентр Теребовля. Руїни тутешнього замку – на високій горі. Фортецю, що збереглася, звели у 1630-ті біля обриву високого плато (51 м), на березі річки Гнізни. Замок має форму неправильного трикутника. Рештки стін, що збереглися, – 4-5 м завтовшки, висота – до 18 м, а загальна протяжність – 107 м.

А по самі вершини мурів Теребов­лянського замку — насипи землі…

У 1674-му комендантом замку призначили Яна Хшановського. Наступного року його дружина Софія відзначилась великою мужністю. Коли захоплення фортеці турками було неминучим, Софія пообіцяла вбити чоловіка і себе, якщо той здасть замок. Мужність виправдалася: гарнізон втримався до приходу військ короля Яна ІІІ Собєського, а турки відійшли. У XVIII ст. вдячні мешканці поставили під замком пам’ятник Софії. Пам’ятник не раз крали, але з 2012-го він знову стоїть на своє­му місці. За іншою легендою, врятувала замок ікона. Турки облягали його два тижні, почався голод… Місцеві весь час молилися до ікони Теребовлянської Матері Божої. Двоє молдавських воєвод, які були в турецькому таборі, нібито розповіли, що Діва Марія ходила мурами замку й відвертала снаряди від стін… Ця ікона зберігається тепер у соборі Святого Юра у Львові.

У 1687-му турки таки захопили і зруйнували замок. Після цього його вже ніколи не відновлювали. Після вигнання турків 1699-го потреба у фортеці зникла й поготів. Замкові мури розбирали… на будівництво доріг. У міжвоєнній Польщі замок реставрували. Головну вежу розчистили, відкрили корчму і готель. Та після війни, у радянські часи, руїни захаращувалися. У замку назбиралося чимало землі та сміття, яке утрамбували шаром завтовшки близько 10 м. Кілька років тому руїни навколо замку очистили від дерев і впорядкували територію. Зараз із мурів відкривається чудова панорама околиць Теребовлі.

Чортківське автотранспортне підприємство

Далі на південь області над річкою Серет розкинулося мальовниче містечко з демонічною назвою – Чортків. Замок у Чорткові звів першовласник цих земель Єжи Чартковський 1610-го. Але зодчі, напевно, були п’яними, бо звели замок під горою, з якої його обстрілювали всі, кому не лінь, і брали штурмом…

Стара ратуша з торговими рядами у Чорткові.

Замок звели з піщаника. Він п’ятисторонній, укріплений баштами. Збереглися оборонні мури, три вежі і руї­ни палацу… Замок, як і всі тутешні твердині, дихає історією. Він безліч разів переходив із рук у руки — до поляків, козаків, турків, австрійців, совєтів… Наприкінці XIX ст. останній спадкоємець замку Ієронім Садовський передав його польському жіночому монастиреві. Пізніше в замку розміщалися склади. Нині тут – автотранспортне підприємство, а під мурами приватні помешкання, тож потрапити у нього — зась. А сам він поволі перетворюється в руїну…

Серед цікавинок Чорткова також неоготичний костел Святого Станіслава початку ХХ ст. (на місці старішого храму) і ратуша того ж періоду в стилі західноєвропейських міських будиночків зі шпилястими верхами, а також діючі дерев’яні торгові ряди поруч…

Джуринський водоспад і червоні вежі

Одним із наймістичніших на Тернопільщині виглядає Червоногородський палац, що біля села Ниркова. Із кручі з-понад його руїн відкриваються панорами урочища Червоного. Названа так ця місцина за червоні пагорби з пісковика. А почалося все 1615-го, коли черговий власник міста Червоногорода Микола Данилович зводить кам’яний замок. Через два століття на зруйнованих турками мурах замку шляхтич Кароль Понінський зводить палац із двома вежами. Його син Калікст будує ще більші вежі у неоренесансному стилі. До Першої світової вій­ни палац мав вишукану італійську терасу, шість кам’яних колон. Його оточував великий парк з фонтаном. Під час тієї війни Червоногород пограбували російські війська. Після Другої світової місто й поготів зникло, а палац поступово перетворювався в химеру. А минулого року впала одна з двох веж палацу, тож він все більше стає руїною…

Поруч з палацом — руїни костелу 1615 року. Досі на його стінах можна побачити залишки давніх фресок. Поряд із цими руїнами в радянський період збудували дитячий табір.

А ще у цій мальовничій долині поруч можна освіжитися у водах найбільшого на рівнинній Україні 16-метрового каскадного Джуринського водоспаду. Тут на початку ХІХ ст. звели водяний млин, а в середині ХХ ст. – ГЕС, яка давала електрику для навколишніх сіл. ГЕС більше немає, але місце не втратило привабливості серед туристів.

А за ліщиною – Заліщики

Попри відсутність замку, варто згадати про курортне місто Заліщики у мальовничій долині Дністра на межі Тернопільської та Чернівецької областей. Назва начебто походить від слів «за ліщиною», якої тут колись було вдосталь. Дністер виробляє навколо цього міста такі викрутаси, наче от-от задушить місто в обіймах. Завдяки високим берегам Заліщики можуть похвалитися унікальним теплим кліматом. Протилежний берег річки, яка оперізує місто з трьох боків, височіє стрімкою пологою стіною до 120 м заввишки. Її вкривають кущі та дерева…

У міжвоєнній Польщі Заліщики були другим курортом країни після Закопаного. Місто сполучав із Варшавою і Львовом швидкісний поїзд, а на берегах Дністра були два великі піщані пляжі. І ще один – перший у тодішній Польщі нудистський пляж. У 1930-х місто пережило пік туристичної популярності. Згодом курорт знищила повінь, а в радянський період та за незалежності його не відновили…

Ігор ТИМОЦЬ

Читайте нас у Google News

Читайте нас у Telegram