На минулорічних парламентських виборах дебютувала «Самопоміч» Андрія Садового. Після Революції Гідності, після стількох смертей на Майдані і на Сході країни чимало виборців виявили бажання бачити у владі нові обличчя. І «Самопоміч» якнайбільше відповідала цьому критерію: Ганна Гопко, Олег Березюк, Оксана Сироїд… Хто-небудь чув до цього згадані прізвища? Ні, це дійсно були нові обличчя. А з новими обличчями були сподівання на нове мислення, нові підходи до здійснення владних повноважень.
Перегляньте також:
- Тернополян навчатимуть як боротися зі стресом
- Викрили посадовців ЗСУ, які «переплатили» 27 млн бюджетних грн на закупівлі запчастин до бойових літаків
Те саме стосувалося «нових облич» на Тернопільщині. Приміром, у Тернополі «Самопоміч» підтримала Тараса Пастуха. Про нього тернополяни, якщо й щось чули, то здебільшого нічим не підтверджені міфи, на кшталт «зять Джоджика», «пивний магнат» і т.п. Але з минулорічних білбордів на жителів Тернополя споглядав симпатичний молодий чоловік у повному армійському обмундируванні, який розповідав, що залишив дружину з кількома дітьми, а сам добровольцем подався на Схід захищати рідну країну від підступів «старшого брата». Як було не проголосувати за такого? Тим більше, якщо його підтримала «Самопоміч».
І проголосували. Результат – усім відомий: жодної обіцянки він не те що не виконав – він навіть не пам’ятає, що обіцяв людям. Бо якби пам’ятав, то міг би – хоча б про людське око – зробити бодай один запит чи звернення, які б стосувалися проблем Тернополя. Але нема нічого. Таке ось «нове обличчя» від «Самопомочі».
Проте бачачи, як вони «прокололися» з Пастухом, представники «Самопомочі», схоже, ніяких висновків не зробили. Бо того самого Пастуха цього разу знову висувають кандидатом на посаду міського голови Тернополя. Уявляєте, людину, яка за цілий рік палець об палець не вдарила, щоб бодай згадати про існування своїх виборців, зараз настирливо просувають на посаду мера?!
Нечуване нахабство від «Самопомочі»? Якась дивна і злочина короткозорість? Але це тільки на перший погляд. Бо насправді «Самопоміч» діє в тому ж авантюрному стилі, що й старі українські партії: вона банально переслідує свої вузькопартійні інтереси, прикриваючись патріотичними гаслами.
Зрозуміти ці інтереси доволі легко. Достатньо подивитися на список кандидатів від цієї політичної сили на виборах до Тернопільської міської ради. З усіх 42 округів «Самопоміч» чомусь не висунула своїх людей на п’яти округах. З якого дива? Виявляється, не знайшлося у 200-тисячному Тернополі 5 гідних кандидатур, які могли б зайняти ці місця. Цікава «відмазка», правда? Бо, насправді, річ не в тім, що «Самопомочі» бракнуло, на їхню думку, чесних і професійних кадрів на згадані округи.
Справа в тому, що «Самопоміч» злигалася зі «Свободою». З тою самою, перемоги якої почалися на Тернопіллі (згідно з передвиборчого гасла команди Тягнибока). Проте зараз «Свобода» не в фаворі. Є велика ймовірність того, що жоден із представників цієї політсили не пройде до міськради, адже обіцяного розвитку Тернополя так ніхто і не побачив. А для команди Тягнибока це була б поразка на рівні з ганьбою. То який вихід? Об’єднатися з «Самопоміччю»: на певних округах партія Садового не виставлятиме своїх людей, щоб таким чином «Свобода» отримала хоч якесь своє представництво в лавах новообраної міськради.
Придивімося уважніше до тих округів, які «Самопоміч» так люб’язно віддала на поталу «Свободі».
Отже, округ №4. Хто йшов по цьому округу на попередніх виборах? «Свободівець» Юрій Фартушняк (радіо під брендом «Українська хвиля») – надійна медіаопора партії Тягнибока та один з ідеологів боротьби свободівців з конкурентами.
Або візьмімо ще такого ЗМІ-наближеного персонажа, як Іван Сороколіт («Форум файного міста», директор комунального підприємства «Тернопіль Інтеравіа»). Як обійтися «Свободі» без підтримки найбільшого інтернет-форуму міста?
Тільки-но відбудеться партійна конференція ВО «Свобода», ми дізнаємося й решту прізвищ, яких «Свобода» пхає на ті округи, які для неї добровільно злила «Самопоміч».
А наразі приготуймо попкорн і колу. Бо спостерігати за виборами у Тернополі – це як дивитися захоплюючий фільм.
