За церковним календарем 18 січня відзначають Надвечір’я Богоявлення, Хрещенський Святвечір та вшановують священномученика Феопемпта і мученицю Феону, преподобну Синклитикію Олександрійську, пророка Михея, преподобну Аполлінарію, преподобних Фостирія та Міну і преподобного Григорія Акритського.
Перегляньте також:
- СБУ і Нацполіція затримали у Рівному рецидивіста, який на замовлення фсб підпалив службовий пікап ЗСУ
- Відомих тернопільських медиків нагородили орденом святого Пантелеймона
Це одне з 12 найбільших свят православної церкви, що завершує, так звані, різдвяно–новорічні святки. Засноване на згадку про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, де Він оголосив Себе Месією і Спасителем світу.
18 січня, як і у Різдвяний переддень, віруючі весь день дотримуються суворого посту, а вечеряти сідають лише коли з’явиться на небі перша вечірня зірка. Цього вечора готують третю і останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною».
На вечерю подаються лише пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері діти колись вже проганяли кутю. Вибігали з хати, били палками по причілку і примовляли:
Тікай кутя з покутя,
А узвар – іди на базар,
Паляниці, лишайтесь на полиці.
У Надвечір’я Богоявлення у церкві святять воду. Вона називається богоявленською. До богоявленської води християни віддавна мали особливе благоговіння. Вважалося, що освячена цього дня вода ще святіша, ніж з Водохреща. Нею окроплюють храми і оселі, призначають її пити тим, хто не допускається до святого причастя. Також нею окроплюють людей, житло та худобу, «щоб Бог милував від злої напасті».
