Поки у країні – складна суспільно-політична ситуація, зовсім поряд – «війна» на фронті культурному. І проблема тут не у відсутності фінансування, як це буває у переважній більшості таких випадків, а навпаки, у наявності коштів.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Вже третій рік на дверях музею –вивіска з написом «ремонт». У приміщені – експонати лежать просто на підлозі – у ящиках та мішках, частину сховали у фонди. Чому – історія довга і заплутана. А розпочалося все з того, що австралійський меценат передав на оновлення музею його директору і своєму товаришу Яромиру Чорпіті 74 тисячі доларів. За курсом 2011 року – це майже 600 тисяч гривень. Оскільки музей був підпорядкований відділу культури райдержадміністрації, там створили спеціальний рахунок в казначействі. Проблеми із коштами проявились тоді, коли Чортків став містом обласного значення, а музей перейшов у підпорядкування місту. Та гроші залишились на балансі районного відділу культури, туризму, національностей та релігій, який, як і раніше очолює Галина Чайківська.
«Кошти далі лишились в її розпорядженні, вона і далі хоче дальше продовжувати ремонт», – каже директор Чортківського районного комунального краєзнавчого музею, почесний громадянин Чорткова і заслужений працівник культури та краєзнавець Яромир Чорпіта. У музейників є питання і щодо якості виконаних робіт. «Претензії є про неякісний ремонт. Про те, що ламінат на піску, електрика проведена неякісно. Такий висновок після перевірки зробили елекртрики», – розповідає старший науковий працівник Чортківського районного комунального краєзнавчого музею Ольга Чорпіта. Пан Яромир доповнює: «Це питання неможливо вирішити без будівельної експертизи. Але незалежної. Є питання і щодо вартості будматеріалів та й самих робіт. А коли приходять перевірки від Галини Чайківської, – все тільки зводиться до бухгалтерського контролю».
Начальник відділу культури та туризму Чортківської РДА Галина Чайківська запевняє: ремонт на завершенні, а всі роботи виконані якісно. І показує звіт про експертну оцінку. Вона каже: «В 2013 році дуже багато зроблено роботи. Відбулася ревізія КРУ. Однек зараз ми не маєм можливості розрахуватися з підрядчиком за виконані роботи. Недавно відбувся суд, який прийняв рішення на користь підрядчика, щоби стягнути ці кошти і заарештувати рахунок». То виявляється, перед підрядником заборгували. Крім того, за словами Галини Чайківської, він іще вкладав у ремонт власні кошти. А от Яромир та Ольга Чорпіти запевняють: підряднику заплатили.
Отже, суми, яка залишилась на рахунку – а це 200 тисяч гривень, – може скоро не стати. Рахунок через бюрократичні перепони, ніби завис у повітрі. Хоча будівельні експерти, яких ми запитували, стверджують, що 400 тисяч на ремонт дев’яти кімнат музею, а це трохи більше 250 квадратів, мало б цілком вистачити. Та ще й у попередні роки, коли будматеріали були набагато дешевші.
Ремонт триває вже три роки потри те, що тут працювали 2 бригади майстрів. Попри це, Галина Чайківська запевняє: музей запрацює уже найближчим часом. Вона каже: «Я зацікавлена, як керівник, щоб музей запрацював, щоб там нова думка панувала, нове дихання». Що означають ці останні слова, чи є тут підтекст – знає лише пані Галина. Варто сказати і те, що, за словами Яромира Чорпіти, на нього неодноразово здійснювався тиск. Його звинувачували у хабарництві, що ледь не привело до драматичних наслідків, бо ж у чоловіка через поважний вік слабке серце. Куди звертатися та як домогтись справедливості подружжя Чорпіт не знає. А найгірше те, що поки відбуваються усі ці перипетії, цінні експонати музею невпинно руйнуються.
