Я таки подивився “Легенди Х’ю Гласса” (в оригіналі “The Revenant”, в москалів “Выживший”) – новий фільм Ліонардо Ді Капріо, де він знімається на пару зі своїм коханцем. Як, ви досі не чули, що той самий Леонардо без Оскара (с) – содоміт? Жартуєте! Це вже всі знають, навіть протоієреї! Але я не про це.
Хочу розповісти вам про один епізод, який не міг не справити особливого враження на глядачів. Даруйте за спойлер, але він нічого принципово не змінює під час перегляду тим, хто планує подивитися кіно в майбутньому. Хоча, дійсно, як на мене, це одна з найбільш ефектних сцен у фільмі. Так ось.
Герой Ді Капріо, в силу низки причин, змушений був розпороти пузо вже мертвого коня, викинути з нього геть усі нутрощі, роздягнутися цілком і пролізти в нього, таким чином хоронячи себе від ворогів, холоду та страшної бурі.
Дивлячись цей епізод мені одразу пригадалась схожа історія з життія Святителя Миколая Чудотворця. Я лише раз її прочитав чи то почув, але запам’ятав дуже сильно. Чоловік із тієї історії теж колись проник в черево коня, щоб зберегти собі життя… Як це сталося? Читайте далі!
Один розбійник мав звичку перед тим, як йти на свої злочини, заходити до храму та ставити перед іконами кілька свічок, просячи в Святого Миколая допомоги: щоб йому все добре вдалося, щоб він украв якомога більше, але при цьому його не зловили та не покарали.
Певний час йому все чудово вдавалося. Він добре розбагатів на злодійстві та розбоях, значну частину своєї вдачі приписуючи саме допомозі Святого Миколая.
Але, одного дня справи злодія пішли не так вдало. Його вчинок помітили люди, і кинулися за ним, щоб упіймати та покарати.
Підкреслю, що ця історія відбувалася в одній із країн Сходу, де впійманого на гарячому злодія можуть легко покарати смертю, не сильно розбиратимуться хто винен, а хто правий.
Утікаючи, переляканий злодій побачив на своєму шляху труп дохлого коня, який вже почав розкладатися. Неймовірний сморід було чути на другий кінець вулиці, а хробаки та комахи, здавалося, вже доїдали нещасну тварину. Але страх перед смертю більший за відчуття гидливості. Кілька рухів шаблею і пузо коня розсічене надвоє. Саме туди ховається злодій, бажаю зберегти собі життя від очевидної помсти кривдників. А їм навіть на думку не могло прийти, що хтось може сховатися від переслідування в трупі тварини, який так смердить гниллю старого м’яса.
Нещасний сидів у туші та й боявся поворухнутися. Дихати було неможливо. Він уже майже задихався. І тут йому з’являється сам Святитель Миколай і запитує його: – Друже, як ти себе почуваєш у такому місці? Чоловік відповідає, що залишилося кілька хвилин до того, щоб він не вийшов із цього сховища і не здався убивцям, будучи не в силах далі терпіти нестерпний сморід і все те, що він бачить. Краще померти від руки ката швидко, ніж так довго та повільно страждати.
А що ж Святий каже на це? Він каже дуже просту фразу: – Ось так само мені смердять твої свічки, які ти ставиш перед своїми злочинами.
Із цієї історії можна зробити кілька висновків. Перший, звісно, той, що все-таки, в кого з вас буде можливість – сходіть на нове кіно з Ді Капріо. В принципі, досить непоганий фільм. Хоча, досить альтернативний і архаусний.
А другий, багато важливіший. Для того, щоб наші свічки не смерділи перед Богом, хоча б зрідка нам варто робити добрі справи. Чого я нам усім і бажаю.
Дякую за увагу. До зустрічі.,
p.s. Вибачте, що зіпсував вам вечерю *смайлик*
Перегляньте також:
- Новий СТАЛКЕР? Та ні! Нова базова військова підготовка
- Тернополяни, вчасно передайте показники газу — зверніть увагу на особовий рахунок
