В мистецькій галереї італійського місті Реджо-нель-Емілія (Galleria d’arte «San Francesco») відбулася персональна виставка «Ангели без кордонів» відомої у світі художниці, почесної громадянки Тернополя, переможниці телеконкурсу «Гордість Тернопілля» у номінації «Художник року» – Олесі Гудими.
Перегляньте також:
- Британець знайшов на смітнику картину, яка коштує десятки тисяч фунтів
- Тернопільська художниця підкорила ООН. Картина Олесі Гудими стала візитівкою українського Різдва
Цикл «Ангели миру для України» Олеся створила на знак протесту проти війни, яку розпалила росармія на наших землях. За її словами, янголи з людськими обличчями, і кожен з них, символізує певну стихію та явище матеріального світу й водночас випромінює свободу, дає впевненість у нашій перемозі над ворогом, створює своєрідне коло енергетичного захисту. Саме такі відчуття , переконана мисткиня, потрібні нам усім зараз, щоб у нашому домі запанував мир.
Олеся народилася у Тернополі, закінчила факультет журналістики Львівського Національного університету ім.І.Франка. До 28 років працювала у ЗМІ. А потім стала, як давно мріяла, художницею. Знайшла своє письмо, свій стиль, техніку і шлях.
За 16 років своєї роботи в царині мистецтва створила понад тисячу картин, які зберігаються в приватних колекціях світу. – Якщо взяти глобус і відтворити карту зв»язків нашої віртуальної галереї Olesya Hudyma Gallery , то вся земля буде в дрібненьких цяточках, крім Антарктиди і Австралії. Серії її полотен неповторні, свіжі й потужні: «Сновида» «Ангели миру для України», «Квіти», «Земля», «Українська мадонна», «Кроки», «Казкова» «Видатні українці», «Картини на вірші відомих українських поетів».
Художниця організувала і провела понад два десятки персональних виставок. В Україні роботи мисткині переглянули чи не всі обласні центри і містечка України. «Укрпошта» ввела в обіг марку із зображенням картини Олесі Гудими «Наречена», яка увійшла до серії «Кохання — це життя!». Її доповнив конверт першого дня, на якому використано роботу художниці «Дерево життя». «Наречена» увійшла до 50 найкращих екземплярів українських поштових марок за сторічну історію їх випуску. – Марка з «Нареченою» – для мене стала історичною подією, яка стала доказом того, як важливо рухатися за любов’ю свого життя, -каже Олеся.- Також мені було надзвичайно приємно бачити свою роботу в підручнику з літератури до твору Лесі Українки «Стояла я і слухала весну». Навіть не знала, що мою картину використають у хрестоматії, але все це свідчення руху у правильному напрямку,- згадує художниця. За межами України відбулося понад десять виставок.З особливим пієтетом Олеся розповідає про перші закордонні вернісажу в Угорщині. Одна з виставок була організована Посольствами України та Болгарії в Угорщині. Там організували флешмоб світлин людей у вишиванках з картинами Олесі та світлин картин на фоні визначних місць Будапешта. Присутні на виставці дипломати та гості відзначали, що така подія – знак солідарності й підтримки України. Йшлося і про те, що презентовані на виставці картини надзвичайно глибоко відображають українську національну ідентичність, містять у собі глибинні слов’янські корені, які поєднують також Україну, Болгарію та Угорщину.
Гарно і тепло експозиції полотен приймали у Центрі української культури та документації в Будапешті, в будинку культури міста Гайдусобосло. Були самобутні картин і в Казахстані, де на запрошення Управління культури акімату Костанайської області Олеся брала участь у Четвертому міжнародному фестивалі древніх технологій і культурних комунікацій імені Тура Хеєрдала «Desht Thor». Працювала художниця і в міжнародному арт проєкті «Mural by Mail» для галереї «Elisabeth Jones Art Center», що в американському Портленді , створила полотно «Українська Мадонна».
В Італії художниця представляла картини на шести мистецьких виставках. Арт- експертами на авторських виставках були президент асоціації «Amici del Chierici» професорка Аврора Марці, професорки Лючія Ґрамолі та Маріяджузеппіна Бо, галеристки Джованна Веццозі, Леда П’яцца.
Співраця з провідними митцями Італії дала можливість Олесі Гудимі заявити на повний голос про сучасне українське мистецтво у містах північної Італії – Каносса, Альбінеа, Веццано-суль-Кростоло, Рівальта, Колорно та інших. Художниця була учасницею 2-ї благодійної виставки “Petit Montmartre”, конкурсанткою живопису «Un Po d’Arte in Reggia». Художниця представляла мистецьку тему на конференції, присвяченій українській культурі, яка відбулася в Албінеї, під час експозиції її картин. Там був присутній мер міста Ніко Джільберті. Вернісажі її полотен завжди велелюдні. На них приходять керівники міст, митці, українці та італійці, яким цікаве наше мистецтво. -На одній із виставок, присвячених українській культурі, зі мною виступала оперна співачка з Харкова – Світлана Мельник і наукова співробітниця проєкту «Тризуб», співавторка книжки «Українці, які тікають від війни» Дзвенислава Гладун. Цю книгу видав у Італії Болонський університет і моя картина «Українська душа» потрапила на обкладинку»,- розповідає Олеся. Про цю картину в книжці написано, що, на полотні немає порожніх місць, як і сліду похмурих чи нудних тонів, незважаючи на муки, які переживає Україна, яка давно потерпає від війни та руйнувань. «Навпаки, художниця вдалася лише до яскравих та світлих кольорів, поєднаних з витонченою життєлюбністю, ніби для того, щоб висловити непохитну впевненість у тому, наскільки краса мистецтва, жінки та природи може протидіяти варварству війни». Олеся втішена, що глядачі вичитують з полотна те, що вона хотіла показати. – Я і мала на меті показати образ української душі, який уособлює спокій, мир і добробут, той земний рай, за який століттями бореться український народ. Жінка символізує землю, і саме через неї проходить святе, так само як від неї народжується процес створення краси та зв’язків з майбутніми поколіннями. Так склалося, що ми презентували українську душу,- говорить Олеся.- Ці майже три роки після початку повномасштабного російського вторгнення – були найважчими в житті. Ця точка неповернення, схожа на «маленьку смерть», коли ти знаєш, що більше ніколи не будеш таким, як раніше. Дороги назад нема і нашого світу, який був раніше – також, – говорить Олеся про наболіле.- Війна, яку розпочала росія, схожа на чудовисько, яке постійно вимагає дорогого відкупу- тисячі життів, найкращі люди принесли і приносять себе в жертву, щоб захистити рідну землю. Для мене є єдиний спосіб відвойовувати свою країну – мистецтвом,- каже Олеся.
За останні три роки війни мисткиня написала 130 картин. Серед них важливою є колекція робіт «Вкрадена памʼять» – про геноцид українського народу, організований урядом СРСР у 1932-1933 роках. Також продовжила серії робіт «Українська Мадонна» і «Ангели миру для України».
Олеся розповідає, що працювала над цікавим італійським проєктом «Матільда ді Каносса», який втілився у авторську виставку художніх робіт, присвячених Матільді Каносській. -На тій горі, в Каноссі, де я мала виставку, відгукнулося Україною,- розповідає художниця.- Велика Графиня Тосканська – Матільда ді Каносса була головною італійською прихильницею папи Григорія VII у його протистоянні з імператором Священної Римської імперії Генріхом IV. На цій горі майже тисячоліття тому – два роки проживала Євпраксія Київська (Адельгейда), яка була онукою великого князя київського Ярослава Мудрого, дочкою Всеволода Ярославича, сестрою Володимира Мономаха, імператрицею Священної Римської імперії. Саме їй Генріх IV — імператор Священної Римської імперії, зачарований її вродою, запропонував руку та серце. Але доля молодої жінки склалася драматично. І Матільда Каносська зіграла значну роль у житті Євпраксії, звільнивши її з веронської в’язниці від жорстокого Генріха IV і прихистивши в замку, руїни якого досі збереглися на цій горі. Це було, як дотик до вічності, пов»язаної з глибокою історією нашої держави, – каже мисткиня.
Минулоріч Олеся Гудима брала участь у благодійному фестивалі Ukrainian Cultural Festival & Fundraiser в американському Портленді, в благодійних аукціонах Тернополя та Рівного. Презентувала Україну і на найбільшому книжковому ярмарку у Франкфурті, долучившись до проєкту «Листівка добра». З її картини «Дерево життя» організатори зробили репродукцію і листівку продавали, збираючи кошти на лікування дітей з особливими потребами.
– Для мене важливо зараз довести, що українське мистецтво сучасне і дуже важливо і символічно показувати Україну через мистецтво. Адже люди відчуваютьне тільки те , що бачать очима, а й те, щопідказує серце здушею. Мистецький фронт дуже важливий, бо кожна картина передаєукраїнський дух, українську ідентичність.розповідає про те, що Україна може дати людству, що Україна може принестиЄвропі – не тільки отримувати, але й давати, – і через те наша рідна землятакож заслуговує на підтримку. Мрію про захищеність. Вона потрібна зараз всім людям, які живуть в Україні. Серію «Анголів миру для України», які розлітаються світом,малюватиму, поки не закінчиться війна. Так хочеться їхзібратиі сфокусуватиїхню силу на нашуземлю, на нашу перемогунад окупантом-агресором. Вірю, що світлопереможе темряву.
Людмила Островська
Коментарі
