Піст очима сучасної людини: виклики, сумніви і пошуки істини

Опубліковано:
28 Квітня, 2024
піст
Фото ілюстративне

Напередодні Страсного тижня хочемо поділитися змістовними роздумами отця Луки (Михайловича) про справжній сенс і значення посту. Ці міркування, хоч і були опубліковані на його сторінці у Фейсбуку деякий час тому, та й писалися більше для різдвяного посту, залишаються актуальними й нині.

Вони торкаються важливих питань духовного та особистісного зростання людини через досвід посту, необхідності усвідомлювати власні межі та не піддаватися крайнощам чи марнославству. Отець Лука порушує теми пошуку духовного шляху, самопізнання, діалогу з Богом та критичного ставлення до релігійних практик. Ці роздуми закликають замислитися над глибинним сенсом посту та його роллю у житті сучасної людини.



 

Чи потрібний Богові наш піст? Мабуть він потрібний більше нам. Бог вже якось і без нашого постування дасть собі раду. І все ж Він потрібний Богові тому, що наше добро насправді є для Нього найбільшою радістю, бо віднаходячи себе, ми неодмінно зустрінемо Його.

***

Піст важливий не тому, що ми враз запопадливо почнемо масово постувати. Мабуть – ні! Більшість точно! Навіть якщо ти не можеш або якось не дуже готовий зараз увійти у благодать посту, то знай, що він (піст) просто існує. Як можливість, а не, як зашморг. Як нагода, а не як припис за недотримання якого карають.

***

Піст – це стежина вгору. Напрямок руху по висхідній. Ідеали існують не для того, щоб «сідати» на них зверху і самовдоволено казати: «ось, я вже на вершині», а щоб їх постійно прагнути, до них тягнутися. Інколи навіть рачкуючи. І здається мені це найважливіше, і завжди залишатися вбогим паломником недосяжного ідеалу.

***

Для кожного важливо відкрити власний профіль постування. Якщо ти будеш перебувати у пошуці цього профілю, то твій духовний досвід автоматично ставатиме живим. У цьому пошуці міститься неймовірно важливий творчий імпульс. І що найважливіше – стосунок з Богом ставатиме немов салат, що смачно посолений.

***

Для людини з магічно-культовим укладом релігійної свідомості зазвичай найважливіші – харчові приписи. А що якщо я скажу вам, що є особи, яким на крайню аскетику – цілковитий протипоказ? Чому? Бо це грозить побічними факторами – дратівливістю, осудом тих, що цього не роблять, думають про те, що вони (SOS!!!) не такі як усі.

***

А взагалі піст, як лікарство корисний далеко не для всіх. На упаковці під назвою «піст» мають бути вказані «покази» і «протипокази». У «показах» написано – «для розумних людей». Я про те, що усвідомленого і розсудливого підходу до посту ніхто не відміняв.

***

Для людини важливо розуміти не тільки те, що вона може. А те, чого вона не може. Якщо ти починаєш постити, але зриваєшся. Не припиняй. Зривайся! Це теж не зле. Значить все одно динаміка є. Ти не закисаєш в згубній статиці. Уяви, ти побачив себе, може навіть у черговий раз таким, як є насправді. Зустрівся з собою справжнім, а не придуманим. Знаєш, це так корисно, коли Бог проводить над нами сеанс демаскування наших ілюзій щодо себе.

***

«Піст почався, а я взагалі не пощу». Не біда! Інколи так важливо знати, що він просто є. І у нього завжди можна увійти, як брудний у чистий гірський потік у будь-який день і час.

***

На жаль, люди звикли трактувати піст здебільшого, як релігійних феномен. Як приватну практику. Але він може впливати на багато глобальних процесів: спиняти війни, умиротворювати ворожнечу, запобігати катастрофи. Пригадуєте пророка Йону? Пророк був посланий у грішну столицю – Ніневію і жителі міста покаялись, постячи від малого до великого і Бог відмінив власне рішення. Покаяння людей змінило рішення Бога.

***

Про піст на рівні суспільних процесів і відносин говорити чомусь незвично. З Різдвом якось трохи не так. Воно – універсальне. То чому не так з постом? Уяви, що піст перед Різдвом – це як підготовка до свят-вечері, прибирання дому чи храму, закупівля святкових речей або прибирання новорічної ялинки.

***

Мені дуже імпонує ідея посту, як час самовизначення. Чого ми хочемо в принципі? Від себе, від людей, від Бога.

***

Для лінивого студента піст – це час просто почати нарешті вчитися, нехай і в прикуску зі скоромним hot-dogom. Це критично важливо з огляду на сесію, що невблаганно наближається).

***

У час підготовки до Різдва можна спробувати те, що ти вже намагався робити сотки разів. Відкинути спокусу прикрої очевидності, мовляв, «та я вже пробува це безліз разів». Не забувай, що найприємніші дарунки приходять тоді, коли ти їх зовсім не очікуєш. Це щось як натужуватися аби відкрити важкі двері і не можеш, і коли роздратовано відпускаєш, а вони відкриваються самі, рухаючись у протилежний бік.

***

У підході до посту є багато підводних каменів. Ось один з них: спокушуватися відчуттям власних духовних здобутків. Поститися, щоб здобувати. Аби відчути ситу вдоволеність собою. А чи не краще замість цього може бодай трохи відчути голод за Богом?

***

Цей піст може бути для когось першою можливістю, черговою нагодою, а для когось і останнім шансом.

***

Піст – не завжди існує для того, щоб зрозуміти, що ми можемо. Інколи набагато важливіше аби зрозуміти, чого ми не можемо.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #бог, #піст, #роздуми
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Мистецька освіта в школі: як працює експериментальний заклад у Тернополі
21:19, 27 Травня, 2024

Мистецька освіта в школі: як працює експериментальний заклад у Тернополі

Блоги

ТОП новини тернопільщини: