Похмурий, різкий, замкнутий у собі і своєму кабінеті харків’янин – Юрій Кнорозов – став справжньою сенсацією.
Перегляньте також:
- У Тернополі відбудеться тренінг з основ тактичної підготовки
- Вчинив ДТП і побив перехожого: судитимуть жителя Чорткова
Як таке взагалі можливо, щоб нікому невідомий лінгвіст, який ніколи не був ані в Мексиці, ні в Гватемалі, просидівши 5 років за стосами книжок і фотографій, розгадав таємниці однієї з найзагадковіших цивілізацій світу.
Насправді в цій історії стільки цікавих збігів і дивацтв, що позаздрили й самі майя. По-перше, з дитинства маленький харків’янин малював малюнки, що аж надто нагадували давню писемність. У 5 років, коли навчився писати, виводив літери дзеркально. Навчання на факультеті єгиптології перерве Друга світова війна, вона ж зробить несподіваний подарунок.
У Німеччині до рук Кнорозова потраплять 2 книжки про майя. Заради цікавості забере у свою колекцію, та уваги не приділятиме. До моменту, коли на очі потрапить стаття, автор якої переконуватиме, що розшифрувати ієрогліфи майя – справа нереальна.
Кнорозов кипів від обурення. Якщо одна людина це придумала, то інша точно це повинна розгадати, передає 24 канал.
Харків’янин знайшов рукопис іспанського єпископа Дієго де Ланда. З одного боку він по-варварськи спалював усі їхні бібліотеки, з другого боку єдиний, хто пробував записати алфавіт племені. Щоправда так наплутав, що ввів у оману всіх науковців. І тільки Кнорозов зрозумів, де саме помилився іспанець.
Минуло 5 років у тісній кімнатці і харків’янин став першою людиною за сотні років, що знову заговорила мовою майя. Він дивився на письмена й читав у них про пантеон богів і ритуали жерців.
І от представлення роботи. Здавалося, треба радіти, а Кнорозов боїться, що за неї може опинитись у засланні. Виявилося, що відкриття суперечить теорії Енгельса про розвиток народів. А виправляти головного ідеолога комунізму ніхто не наважувався.
Утім такий нюанс пробачили, а комісія присвоїла ступінь не кандидата, а одразу доктора наук.
Дисертація стала культурною подією в Союзі, про неї дізналися за кордоном. Науковця запрошували на конференції, в експедиції , але його й далі не випускали.
Він лише гірко повторював: “Я — кабінетний учений. Щоби працювати з текстами, немає необхідності лазити по пірамідах”.
Мрія здійсниться аж у старості, за декілька років до смерті. 1990 року його запросив сам президент Гватемали. В наші дні розгадану писемність викладають в університетах та школах у районах поширення майя.
