Є у Тернополі міський депутат, який навіть під час свят не спить. Все за народ переживає, а особливо за маленьких діточок. Це голова фракції Громадянської позиції у міськраді Петро Ландяк. Хоча, як кажуть журналісти, у “чесного політика” до дитячого харчування є свій, зовсім недитячий комерційний інтерес.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Де молоко?
16 січня депутат міськради Петро Ландяк на своїй сторінці у соціальній мережі facebook висловив глибоку стурбованість ситуацією з постачанням дитячого харчування у садки. За його словами дітям більше місяця не завозили молока, кисломолочних продуктів та сиру, овочів та сиру.
Пост був безапеляційно-обвинувачувальним. Петро Ландяк розповів про все. Про те скільки коштує дитяче харчування. Як мали б поводитися вихователі і мер. І публічно зажадав відповіді у міської адміністрації, через фейсбук. Хоча міг би підійти під час сесії та самостійно запитати.
Міська влада працює
Відповідь міської адміністрації була, як завжди короткою, фаховою і сухою. Зрештою так і має бути. Адже завдання освітян забезпечити харчування дітей, а не впадати у дешевий піар. Виявилося, що лідер Громадянської позиції, яка активно бореться “за правду”, сам грішить неправдою, або ж неперевіреною інформацією.
Управління освіти та науки міської ради проінформувало, що протягом грудня у дитячі садки міста здійснювалися поставки м’ясо-молочних продуктів, круп, борошна, овочів та фруктів, хліба у достатній кількості, з яких для дітей було приготовлене повноцінне харчування. Зокрема було завезено більше 10 тон м’яса, майже 4 тонни риби, більше 6 тонн молока, 60 тис. яєць тощо.
А депутат хоче заробити?
Як вдалося виявити всюдисущим журналістам, у Петра Дмитровича, зовсім недитячий інтерес до дитячого харчування. Ціна питання не мало не багато, складає майже 12 млн.грн. Свого часу пов’язані з Петром Ландяком підприємства, зокрема «Універсам-Текстерно», ловили на постачанні харчів за завищеними цінами.
Щоб виграти тендери “чесний” депутат вдавався до різних комбінацій. Наприклад реєстрував на тендері одразу кілька своїх підприємств. Бувало так, що з 18 позицій фірми Ландяка претендували на 9. Схема проста. Чим більше учасників, тим більша ймовірність виграти тендер. Так і було до приходу нової команди у 2010.
Після обрання Сергія Надала, правила змінилися. Почали обирати те, що найбільш вигідно для міста і найкраще забезпечує потреби дітей. Тобто найбільш прийнятна за ціною і найякісніша пропозиція. Не допомогло Ландяку і спроби впливати на тендери через службові зв’язки. Останнім часом Петро Дмитрович незмінно програвав тендери.
Але ж заробити, ой як хочеться. Тож на початку кожного року розпочинається велика та масова інформаційна кампанія “Петро Ландяк за молоко”. Тільки вона не має нічого спільного з дитячим харчуванням. Йдеться про банальний комерційний інтерес.
До речі, якщо почитати коментарі під “викривальними матеріалами” депутата, то легко зрозуміти, що тернополяни давно не вірять у піар, а хочуть, щоб депутат таки працював. Може й справді Петрові Дмитровичу варто послухати свого виборця і зайнятися прямою депутатською діяльністю. Наприклад, зайнятися бюджетом. Розробити пропозиції залучення інвестора у місто, але такі, щоб там не було особистого інтересу самого лідера “Громадянської позиції”. Проте таких пропозицій немає. Очевидно, писати вигадки у соцмережах простіше ніж працювати.
Василь Зелений.
