Перша жінка-лікар Галичини Софія Окуневська: історія успіху та трагічної долі легендарної тернополянки
24 лютого — день пам'яті Софії Окуневської. Дізнайтеся про першу жінку-лікаря в Австро-Угорщині, її боротьбу за освіту, наукові відкриття та особисті драми.
24 лютого — пам’ятна дата для української медицини та жіночого руху. Рівно століття тому, у 1926 році, пішла з життя Софія Окуневська — уродженка села Довжанка, що на Тернопільщині. Вона стала першою жінкою-лікарем у Галичині та всій Австро-Угорській імперії, зламавши стереотипи патріархального суспільства. Попри те, що Софія врятувала тисячі пацієнток, вона не змогла знайти порятунку від власних душевних ран та трагічної самотності у вирішальну мить.
Шлях до диплома через заборони та гімназійні сенсації
Софія Окуневська виховувалася у прогресивній родині. Її батько, Атанас Окуневський, після смерті дружини зрікся священничого сану, щоб стати лікарем. Юна Софія, спостерігаючи за батьківською практикою, ще дитиною вирішила пов’язати життя з медициною, попри незадоволення набожної тітки.
У 19 років вона створила справжній прецедент: склала іспити на атестат зрілості у Львівській академічній гімназії. Це була сенсація — на той час вона стала єдиною дівчиною в Королівстві Галичини та однією з 13 в усій імперії, хто отримав гімназійну «матуру». Екзаменаторами дівчини були справжні велети української культури: Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький та Олександр Кониський.
Оскільки в Австро-Угорщині жінок до університетів не допускали, Софія поїхала до Цюриха. У 1896 році вона закінчила університет, а згодом захистила докторську дисертацію про анемію крові, ставши першою жінкою-доктором медицини в регіоні.
Софія Окуневська.
Медичні інновації та боротьба з раком у Галичині
Повернувшись додому, Софія зіткнулася з невизнанням свого диплома. Лише через чотири роки боротьби сенат Краківського університету офіційно підтвердив її науковий ступінь. Вона почала працювати у «Народній лічниці» у Львові, де на благодійних засадах допомагала бідним.
Саме Окуневська стала першою гінекологинею краю. Її внесок у розвиток західноукраїнської медицини складно переоцінити:
Променева терапія: Вона першою в Австро-Угорщині почала застосовувати радій для лікування онкологічних захворювань, зокрема раку шийки матки.
Освітня діяльність: Організувала перші в Західній Україні курси для сестер милосердя та акушерок.
Термінологія: Уклала перший словник української медичної термінології.
Профспілкова робота: Стала співініціаторкою створення «Лікарської комісії» — першої професійної спілки медиків.
Основні досягнення
Рік/Період
Значення
Диплом лікаря в Цюриху
1896
Перша жінка-лікар в Австро-Угорщині
Захист докторської
1898
Перша жінка-доктор медицини в Галичині
Робота в «Народній лічниці»
1903
Становлення гінекології як напрямку
Використання радію
1910-ті
Інновація в боротьбі з онкологією
Особиста драма та фатальний фінал
Попри блискучу кар’єру, особисте життя Софії було сповнене випробувань. Її шлюб із поляком Вацлавом Морачевським розпався через його зраду з аристократкою Марією Водзіцькою. Софія важко переживала розрив, але справжньою катастрофою стало самогубство її доньки Єви, яка не витримала розлучення батьків.
Від повного відчаю лікарку рятувала лише робота та допомога українцям в австрійських таборах під час Першої світової війни. Проте смерть наздогнала видатну жінку несподівано. У віці 61 року Софія Окуневська померла від гнійного апендициту. Через самотній спосіб життя вона не змогла вчасно покликати на допомогу, і госпіталізація виявилася запізною.
Сьогодні Софія Окуневська спочиває на Личаківському цвинтарі у Львові. Її постать залишається символом незламності для всіх українських жінок, які обирають шлях науки та служіння людям.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com.
Слідкуйте
за нашими новинами в Твіттер,
долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.