Осінь тихо підбирається холодними досвітками, нагадуючи, що у споконвічному світі нічого не змінилося – прийдуть дощі, холод, можливо, ще буде бабине літо. А далі… В ООН нас тихо жаліють, прогнозуючи дуже складну зиму.
Втім, жалю не треба – колективна травма, в якій перебувають українці уже третій рік поспіль, настільки ускладнена, що співчуття допоможе мало.
Перегляньте також:
- Пінзель і сучасність
- Майже 425 млн грн військового збору сплатили на підтримку українського війська жителі Тернопільщини
На осінь нам прогнозували підвищенням різних податків та мит. Чи викликало це обурення, спротив? Мабуть, що ні – кожна притомна людина розуміє, що руйнівна кривава війна забирає у країни останні ресурси. Але, коли читаєш про бучанського воєнкома, який у хаті наробив купу сховків, і слідчі витягнули з них більше ніж півмільйона доларів, ота особиста відповідальність за долю країни дає тріщину.
Однак неочікувано додаткового податкового навантаження не сталося – у вівторок, 3 вересня, парламент України не зміг ухвалити закон, який збільшив би так званий військовий збір на доходи фізичних осіб і поширив його на фізичних осіб, які займаються бізнесом.
Чому парламентарі не проголосували? Детально пояснив це на своїй сторінці у «Фейсбук» нардеп від Тернопільщини Андрій Богданець. Процитую його дослівно.
«Парламент вчора не підтримав законопроект щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Дякую за це своїм колегам. Я прекрасно розумію, що нам необхідно буде проголосувати за підняття податків та відповідно збільшити надходження до бюджету, оскільки нам потрібні великі кошти для того, щоб протистояти ворогу. Але, як завжди, є але! У мене питання: чому із законопроекту прибрали норми про податок на надприбуток банків у цей для них «шоколадний» період? За даними, наданими Данилом Гетманцевим, операційний дохід банків в Україні за перше півріччя 2024 року склав 161,6 млрд грн, що на 16,3%, або на 22,6 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період 2023-го. Чистий прибуток після оподаткування за перше півріччя 2024-го сягнув 79 млрд грн, або на 11,4 млрд грн більше аналогічного періоду 2023 року. Більшу частину процентного доходу банків сформовано за рахунок безризикових операцій з державними цінними паперами або депозитними сертифікатами. Частка цих доходів у загальних доходах банків становить 53,6%. Це ж зрозуміло навіть школяру, що банки заробляють не на веденні господарської діяльності з підвищеними фінансовими ризиками (кредитуванні), а за рахунок держави, тобто нас із вами. То невже держава (а це ми з вами) не може претендувати на те, щоб банки поділилися своїм легко одержаним надприбутком? Звісно, я не спеціаліст у фінансовій сфері, але наведені цифри говорять самі за себе.
Також вчора трапилася мені одна статистика: виявляється, що ринок сірого зерна, тютюну, підпільних казино недоплачує у бюджет якраз тих самих 500 млрд, яких так не вистачає нашому бюджету, і які у режимі турбулентності так шукаємо. Я тут не враховую корупцію на митниці, ТЦК і на публічних закупівлях.
Може, все-таки виконавча влада та правоохоронні органи почнуть виконувати свою роботу? Тому що покласти додатковий тягар податкового навантаження на добросовісних платників — найпростіше. Тільки питання: а що далі? Чорний бізнес і іноземні транснаціональні компанії будуть «пухнути» від прибутків, а громадяни і український бізнес далі затягуватимуть паски!
Тому я дуже сподіваюся, що законопроект допрацюють, і він стане все-таки більш справедливим і збалансованим. І ще, наостанок додам: дуже прикро, що деякі депутати відстоюють іноземні банки, а не український бізнес та своїх співгромадян».
Мабуть, Богданець в останньому реченні мав на увазі інших нардепів від Тернопільщини, які проголосували за цей законопроект? Це депутати від «Слуги народу» Ігор Василів, Володимир Гевко, Іван Калаур та Людмила Марченко, а також нардеп від «За майбутнє» Іван Чайківський. Загалом за проект проголосували 170 «слуг», але цього виявилося недостатньо для прийняття рішення, бо «проти» були депутати від «Батьківщини», «Голосу», «Європейської солідарності».
Що буде далі? Очевидно, що слід чекати других спроб проникнути у наші й без того обмілілі кишені. Минулого тижня публічний простір сколихнула стаття у Bloomberg, суть якої: МВФ хоче від України підвищення податків та знецінення гривні для нової фінансової допомоги. МВФ назвав план українського уряду зі збільшення податків занадто мʼяким і закликав розширити спектр мит — однією з можливих пропозицій є підвищення податку на додану вартість. Це непрямий податок, який входить в ціну товарів. Його сплачує покупець, але облік та переказування податку до державного бюджету здійснює продавець. Саме ПДВ забезпечує державі стабільне джерело доходів для фінансування громадських послуг і стимулює прозорість бізнесу, запобігаючи ухиленню від сплати податків, зараз він становить 20%.
Видання «Бабель», цитуючи Bloomberg, пише: «На зустрічі українських чиновників і представників МВФ розглянуть кредитну програму EFF на $15,6 мільярда. За результатами Україна зможе розблокувати виплату $1,1 мільярда – представники МВФ мають упевнитися, що країна досягає цілей програми та має достатньо коштів для фінансування. Програма EFF – це чотирирічне розширене фінансування у вигляді кредиту у розмірі $15,6 мільярда для України. Основною метою EFF було підвищити рівень резервів Національного банку України, запобігти відтоку капіталу, стабілізувати платіжний баланс країни та допомогти Україні подолати структурні проблеми в її економіці завдяки проведенню реформ.
Водночас Національний банк України не хоче допускати подальшого ослаблення гривні. Валюта вже втратила понад 10% з жовтня 2023 року, коли в країні скасували фіксований обмінний курс, який запровадили після початку повномасштабного вторгнення Росії.»
Як на це відреагують у нашому уряді? У середині серпня голова Нацбанку Андрій Пишний в одному з інтерв’ю сказав: «Я боюся простих рішень в наших дуже непростих умовах. Адже інколи є спокуса піти навпростець, щоб якнайширше досягнути бажаного. Коли я чую, що давайте розглянемо альтернативу перегляду та розширенню податкової бази у вигляді девальвації і інфляції, у мене виникає запитання: а ви бачили хоча б одну успішну країну, яка пішла цим шляхом?».
