У середу в ході 10-ї спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН із близькосхідного конфлікту була прийнята резолюція, яка фактично підтвердила минулі рішення Генасамблеї про створення держав Ізраїль та Палестина.
Посилаючись на Консультативний висновок Міжнародного Суду щодо дій Ізраїлю на окупованій палестинській території, резолюція ООН вимагає, щоб Ізраїль «невідкладно поклав край своїй незаконній присутності на окупованій палестинській території, не пізніше як за 12 місяців після ухвалення цієї резолюції».
Закликаю звернути увагу на цю подію і парламентську більшість і опозицію та урядовців, якщо вони взагалі на це спроможні. 124 країни підтримали пропалестинський варіант, 14 – проти (в т.ч. США, Аргентина, Чехія, Угорщина), 43 утримались (в т.ч. Україна, Великобританія, Німеччина, Італія, Голландія).
Це голосування має подвійний меседж – сенс і кількість. Важливий висновок у тому, що Китай та росія «сенсом миру» організували більшість у найбільш представницькому органі світу ООН. Це голосування може стати для нас репетицією голосування резолюції по Україні. «Мирний план» Китаю і Бразилії, що не вимагає виводу російських військ з території України може набрати більшість уже наступного тижня. Ми можемо надіятись, що партнери по антипутінській коаліції у Рамштайні докладуть зусиль, щоб «заморозки» війни не відбулось.
Але з якими намірами їде на Асамблею делегація Банкової? ЇЇ «секретні плани» вже просочуються у медіа: для публічності заявимо, що не підпишемо нічого, якщо там немає виходу на кордон 1991 року, а з іншого – розпочнемо перемовини з РФ «з половини»: Донецьк, Луганськ і Крим поки у рф, а «повертати» будемо нескінченими перемовинами. Тільки навіщо це путіну – поки невідомо.
Маємо черговий «квартальний тупик», «свято самообману» як результат нашої згоди поговорити про корупцію невігласів після війни. Розуміємо, що ця влада буде змагатись спочатку за свої крісла, а вже потім – за честь України. Відчуваємо, що нашому війську не просто, а політичний клас втрачає довіру у закордонних партнерів. Чи може делегація Банкової укріпити і розширити антипутінську коаліцію після сварки з сусідами – ні.
Та чи безнадійна ситуація? Ні. Світ знову чітко розділив владу на Банковій, що берегтиме вірність мамоні та українців по духу, що захищають свою країну та прагнуть знайти легітимний, законний і демократичний спосіб прибрати невігласів з свого життя. Моя думка – потрібен Уряд Воєнного Часу та якісно оновлена Ставка військового командування. Потрібен новий пункт у перемовинах з партнерами про ядерну парасольку та повернення розмови про закрите небо над Україною, хоча б цієї осені і взимку. Це знову обʼєднає націю і військо, економіку і Сили оборони. Саме це стане новим імпульсом для світу знову захоплюватись українським духом Перемог.
Павло Жебрівський
