Пам’яті командира роти Романа Майстерюка
Загинув у бою на Донеччині, врятувавши побратимів із ворожої засідки майор Роман Майстерюк. Він народився 23 листопада 1971 року в селі Миколаївка на Кіровоградщині та присвятив армії значну частину свого життя.
Військовий шлях та телевізійна діяльність
Строкову військову службу майбутній офіцер проходив у Чехословаччині. Розпад Радянського Союзу змусив його навчатися спочатку в країнах Балтії, згодом у Ленінграді, а завершувати військову освіту в Дніпропетровську. Після закінчення навчання він служив у різних гарнізонах України, продовжив освіту у Військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України та отримав призначення до Кіровограда на посаду заступника командира 50-го окремого навчального загону спеціального призначення з виховної роботи. Пізніше продовжив службу в 3-му окремому полку спеціального призначення.
Поруч із Романом була дружина Ірина, яка проходила військову службу за контрактом у підрозділі зв’язку. Родина виховувала сина Максима. Офіцер прагнув розповідати про армію іншим, зацікавлювати молодь військовою службою та показувати життя українських військовослужбовців. Упродовж кількох років він був ведучим програми «Армія» на місцевому телеканалі. У 2010 році чоловік звільнився зі Збройних Сил України в запас за вислугою років.
Добровільне повернення до армії та останній бій
Навесні 2014 року, коли Росія окупувала Крим і розпочала збройну агресію на сході України, Роман вирішив знову стати до військового строю. Із початком першої хвилі часткової мобілізації він добровільно прийшов до військкомату. Йому запропонували очолити стрілецьку роту 34-го батальйону територіальної оборони «Кіровоград-2», і він погодився.
- 21 липня 2014 року рота отримала бойове завдання зайняти блокпост у районі селища Неліпівка поблизу тодішнього Дзержинська на Донеччині.
- Бойовики влаштували засідку, пропустивши першу бойову машину піхоти та відкривши щільний вогонь по другій машині, де їхав Роман.
- Командир наказав організувати кругову оборону та вивести палаючу бронемашину вперед для захисту особового складу.
- У тому самому бою загинув солдат Фаріз Ібрагімов, а згодом противник був змушений відступити.
Унаслідок ворожого обстрілу Роман Майстерюк загинув на полі бою у віці 42 років. Удома на нього чекали мати Надія Іванівна, дружина Ірина та 20-річний син Максим. Поховали офіцера в Кіровограді на Алеї Слави Ровенського кладовища. Син Максим згадував про батька: «Він рідко бував удома – постійно був зайнятий роботою. Але ті моменти, що ми проводили разом, не забуду ніколи. У вільний від роботи час ми з сім’єю подорожували Україною. Батько, показуючи Запорізьку Січ, Пирогово, Чернечу гору в Каневі, виховував мій патріотизм. Не словом, а ділом. І за це я йому безмежно вдячний. Його останній вчинок розумію і підтримую. Адже мій батько – справжній офіцер, який ніколи не кинув би своїх бійців напризволяще».
Посмертні нагороди та вшанування пам’яті
26 серпня 2014 року рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради Романа Майстерюка відзначили нагородою «За заслуги» II ступеня посмертно. 29 вересня 2014 року Указом Президента № 747/2014 за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно, а також присвоїли військове звання підполковника посмертно. 4 лютого 2015 року в рідному селі Миколаївка на фасаді школи відкрили меморіальну дошку, а колишню вулицю Новоросійську в Кропивницькому перейменували на вулицю Романа Майстерюка.
Джерело: АрміяInform