Осінь: нехай тепла та світла буде більше

«Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль», — як гарно написала Ліна Костенко! Такий  вишуканий осінній образ.

Справді, вечоріє тепер швидше, вуличні ліхтарі спалахують один за одним, у вікнах раніше загоряється світло. А за вікном частіше шелестить дощ — той самий, під який хочеться швидше дістатися додому. На столі може з’явитися свічка. З шафи повертаються светри й куртки, а на кухні все частіше хочеться гарячого чаю, з якого й починається затишний вечір.

Ми готуємося до холоду. І добре знаємо, що робити, коли температура падає: тепліше вдягнутися, зігрітися, зачинити вікно. А от із людським теплом усе трохи інакше. Його не покладеш у кишеню про запас і не ввімкнеш, коли стане холодно. Та воно з’являється у зовсім простих речах. Теплішає від несподіваного дзвінка людини, з якою давно не говорили. Часом достатньо простого «дякую», «я почекаю» або чашки чаю, яку хтось налив не тільки собі. А іноді — звичайного «як ти?», сказаного так, що справді хочеться почути відповідь.

Ми вже не першу осінь живемо у війні. І, здається, стали краще розуміти ціну того, чого раніше могли не помічати: світла у вікні, коли повертаєшся додому, знайомого голосу, повідомлення, на яке дуже чекали. Навіть речей, зроблених власноруч, у які вкладено час, думку й частинку себе.

Війна багато чого змінила в нашому житті. Але особливо навчила не втрачати людяність: говорити важливе вчасно, пам’ятати про тих, хто далеко, підтримувати тих, хто потребує. Тож цієї осені хочеться не лише тепліше вдягатися. Хочеться частіше говорити хороше, творити гарне, не проходити повз чуже «важко», телефонувати без особливої причини. А ще дякувати, питати, слухати і бути уважнішими одне до одного.

У Ліни Костенко є ще  рядок, який, на мою думку, особливо пасує до цієї осені: «живу… в такій любові, що мені не холодно в житті». Мабуть, кожному з нас хочеться саме такого життя: коли любов тримає, коли є до кого повертатися і де можна бути собою.

Осінь уже прийшла. Холодні вечори нікуди не подінуться. А тепла між людьми завжди можна додати.