Дорогі друзі!
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Вітаю вас з Новим роком, який пару днів тому вступив у свої права, та з прийдешнім Різдвом Христовим. Вірю у мудрість, працьовитість і відданість своїй країні з боку жителів нашого краю.
Сьогодні хочу привітати з Новим роком і звернутися до депутатів всіх рівнів, політиків різних партій і тих, хто формує репутацію нашої країни на світовому рівні.
Кожен з вас отримав велику довіру від людей, які делегували вам право займатися державницькими справами, впроваджувати реформи, піднімати економіку нашої країни, творити її національну ідею. Україна повільно, але рухається в напрямку до Європейської спільноти. Саме від вас і від кожного з нас залежить те, як сприйматимуть нашу країну в Європі та світі: як високоінтелектуальну і сильну націю з багатотисячною історією та культурою, чи як групу людей, які хочуть ходити ногами по чужому столі!
Хочеться, щоб 2016 рік і всі наступні пройшли під гаслом толерантного ставлення один до одного, любові до себе і своєї країни, поваги один до одного.
Давайте навчимося з’ясовувати стосунки за зачиненими дверима, а не давати привід світові вкотре посміятися з нас, давайте тверезо оцінювати свої сили та можливості. Кожному варто дивитися правді в очі і тверезо зважувати те, чи гідний я обіймати цю посаду, чи достатньо в мене знань, досвіду, бажання і мудрості, щоб максимально принести користі своїй країні в такий нелегкий та відповідальний час. А може краще самому піти з гордо піднятою головою, давши дорогу молодому поколінню або тим, хто більш досвідчений, хто зможе в короткий час вивести країну з затяжної політичної та економічної кризи!
Окремо звертаюся до всіх представників засобів масової інформації. Знаю, що цим можу знайти багато недругів і критиків, але мені сьогодні болить наша Україна. Я не належу до жодної партії чи владної структури, я є громадянином України, який пишається тим, що гордо може назвати себе українцем. Мені важливо, аби всі об’єдналися заради спільної справи – праця задля розвитку країни, утвердження її позитивного іміджу в світі!
Від всіх, хто щодня працює на нелегкому інформаційному фронті, залежить те, як ви висвітлюєте події, коментуєте ситуації чи даєте їм оцінку. З одного боку, в нас свобода слова, а з іншого – велика відповідальність за кожне сказане чи написане слово.
За родом своєї громадської та підприємницької діяльності я часто подорожую по світу і спостерігаю те, як висвітлюють інформацію про Україну закордонні засоби масової інформації. На жаль, вони часто подають інформацію з посиланням на наші мас-медіа. І стає прикро, що ми самі собі шкодимо, нищимо репутацію власної країни! А особливо важливо обережно ставитися до подання інформації в час бойових дій, коли паралельно активно ведеться інформаційна війна! Тому часом треба добре зважити, чи варто публікувати певний матеріал, який підніме рейтинг вашого інформаційного порталу, але водночас зведе нанівець репутацію рідної країни в очах світової спільноти.
Вітаю з Новим роком і тих, хто має причетність до Міністерства культури.
Три роки назад мав можливість брати участь у виставці в Луврі, де Україна вперше була представлена бароковою скульптурою XVIII століття, зокрема роботами Яна-Георга Пінзеля. Зі свого боку ми підготували тисячу альбомів «Таїна Пінзеля», зробили фільм «Таїна Пінзеля – від Бучача до Лувру», організували офіційне закриття виставки в Українському культурному центрі в Парижі. Було приємно спостерігати за тим, як тисячі європейців вистоювали кількагодинні черги, щоб побачити роботи українського майстра. Сотні позитивних відгуків опубліковано в засобах масової інформації про українську культуру, десятки сітілайтів у Парижі повідомляли про виставку! Тоді груди наповнювалися гордістю за Україну. Ми працювали як одна команда, до якої увійшли працівники музеїв, мистецтвознавці, львівські та київські реставратори, депутати і політики, журналісти! Це був потужний мистецький проект, який набув широкого розголосу в Європі. На мою думку, його потрібно розвивати і надалі.
Не стало відданого патріота, Героя України Бориса Возницького, який життя поклав для збереження нашої спадщини. Нещодавно я випадково дізнався, що у вузькому колі відбулося святкування 40-річчя музею Олеського замку, в архівах якого не в найкращому стані зберігаються десятки тисяч історичних раритетів. Чому це не набуло широкого розголосу, чому не запросили багатьох, хто міг би привернути увагу до необхідності реставрації фондів музею, бізнесменів та підприємців? Коли ж ми зрозуміємо, що без культури нема економіки?
Ми маємо прийти до європейської спільноти через наш багатий культурний спадок. Україні потрібно завойовувати серця європейців за допомогою культури! Чому би не подати роботи Георга Пінзеля, борщівську сорочку та інші наші надбання для внесення їх до культурної спадщини ЮНЕСКО і на їх основі формувати національний мистецький бренд. На мою думку, настав час сформувати цілісну інформаційну політику, зібрати істориків, культурологів, зробити реєстр культурних надбань, відомості про їхній стан і місце знаходження, визначити обсяг інвестицій для їх популяризації. Нам сьогодні вкрай важливо прийняти закон про збереження наших замків, які щороку нищиться природою та туристами. Можливо, варто іти шляхом тих країн, які передали замки і фортеці в оренду на 50-100 років бізнесменам для організації там музеїв, готелів, ресторанів, фестивалів! Але для цього має бути відповідна законодавча база, аби ці будівлі були захищені від грубого втручання в їх архітектурний ансамбль і не нищилися!
Як педагог, звертаюся до очільників Міністерства освіти. Сьогодні саме освітні заклади мають, як ніхто, займатися національно-патріотичним виховання молоді з дошкільних закладів і до вишів. Наше майбутнє залежить від молоді, яка може змінити країну, викорінити всі прояви корупції, бюрократії та непрофесіоналізму. Досі в нас так і не сформована чітка програма національно-патріотичного виховання, в той час як наш сусід чітко все структурував і виділив для цього величезний бюджет!!! Я не бачу на уроках історії інформації про наші культурні надбання і не бачу чисельних екскурсій школярів нашими замками та музеями. За кордоном всі музеї переповнені молоддю. І саме там відбуваються уроки історії.
Нам тісніше потрібно співпрацювати з українською діаспорою, яка налічує майже 20 мільйонів українців і є інвестором номер один в Україні, адже її представники переказують великі суми на рідну батьківщину. Діаспоряни також є патріотично налаштованою частиною за кордоном, а відповідно і найкращими лобістами України на світовому просторі.
Надзвичайно важливо представляти роботи сучасних митців України за кордоном. Ми пишаємося генієм Іваном Марчуком, який не втомлюється творити шедеври. Навесні цього року йому виповнюється 80 років. У Великій Британії його визнали генієм тисячоліття і це могло би стати сучасним брендом країни в мистецькій галузі. Невже ми гідно не вшануємо видатного українця і не використаємо шанс знову гучно заявити про себе? Наша земля багата талантами, тому потрібно докладати всіх зусиль, аби допомагати митцям представляти себе світові. Думаю, що українські і закордонні меценати долучаться до цього.
Я звертаюся до Міністерства інформаційної політики. Що ми робимо сьогодні для того, щоб порозумілися Схід і Захід України, щоб у злагоді жили всі регіони? Недостатньо того, аби в Сумах вивішали червоно-чорний прапор, а вже наступного дня хтось його зняв, висловивши таким чином своє нерозуміння того, що означає цей прапор. Може таки варто звертати увагу на нашу правдиву історію і доносити її до всіх людей! Докладіть всіх зусиль, аби кожен регіон більше знав про інший, шанував надбання один одного, чув один одного, щоб ми збагачувалися нашої розмаїтістю, а не воювали на підставі різниці поглядів!
Коли ми разом з Роксоляною Шимчук і Олегом Пінчуком організували в Дніпропетровську виставку українських строїв, картин Марії Примаченко, то побачили, як гості були переповнені, з одного боку, здивуванням, а, з іншого, гордістю за нашу культуру. Але ж це мають бути не поодинокі ініціативи, а цілісна національна програма!
Окремо звертаюся до керівників Міністерства економічного розвитку та до всіх, від кого залежать економічні реформи в країні – давайте створимо такі економічні умови для бізнесу і для людей, щоб було вигідно інвестувати в Україну і щоб одні громадяни працювали в рідній країні за гідну платню, а інші прагнули повернутися на рідну землю і могли знайти себе! Давайте зробимо, щоб назва міністерства була не тільки на папері, а дійсно був економічний розвиток!
У перші дні Нового року звертаюся до всіх людей доброї волі, хто живе в Україні і за її межами – давайте щодня будемо своїми думками та діями робити все, щоб об’єднати наші зусилля заради процвітання України, щоб наші діти бачили своє майбутнє саме тут!!!
Можливо, моє Новорічне та Різдвяне вітання нагадує поради, але за ці всі роки так наболіло з приводу того, що ми втрачаємо час замість того, щоб невпинно рухатися вперед разом!
Напередодні Різдва Христового, коли Бог в образі маленької дитини послав свого Сина – Ісуса – врятувати людство, нам варто згадати вчення Христове, робити добро безкорисно, не ставити себе вище інших, бути скромнішими, але робити великі справи!
Я пишаюся тим, що УКРАЇНЕЦЬ і що живу на БОГОМ даній землі!!!
Гарного року і вдалих всім починань заради спільної справи!!
