В уряді опрацьовується проєкт постанови щодо вилучення у Національної академії аграрних наук України (НААН) 135 тисяч гектарів державної землі, яка перебуває в постійному користуванні академії, та передання її до земельного банку Фонду держмайна. Формальне пояснення — неефективне використання. Відповідь НААН — спротив, апеляції до захисту “науки”, активне залучення політиків, експертів і громадськості.
Та чи справді йдеться про науку?
Сьогодні НААН — не академічна установа, а замкнена, вертикально побудована структура з усіма ознаками організованої корупційної системи, де поняття “державна земля” давно стало об’єктом тіньового обігу.
Перегляньте також:
- Прокуратура хоче повернути державі 12 гектарів землі з незаконного володіння Почаївської Лаври
- На Волинi ДБР викрило посадовця Держгеокадастру на незаконному продажi землi заповiдного фонду
1. Формально — наука. Фактично — земельна імперія
Коли академію створювали у 1990 році, у її користуванні перебувало майже 1 мільйон гектарів державної землі.
На початок 2020 року, за даними Рахункової палати, — 465 тисяч гектарів.
Сьогодні залишилося менше 220тисяч, із яких 135 тисяч — під загрозою вилучення.
Де поділася решта — ніхто толком не пояснив.
Ці землі не зникли в ім’я науки. Їх передавали в “користування” афілійованим структурам — через фіктивні договори, спільну діяльність, занижені ставки оренди, псевдоінвестпроєкти, банкрутства…
До науковців доходили крихти. Розпоряджалась усім закрита вертикаль.
2. Кримінальні справи — норма, а не виняток
За останнє десятиліття:
- відкрито понад 300 кримінальних проваджень щодо посадовців НААН;
- проводилися обшуки в центральному апараті, президії, кабінетах президента Академії;
- відкрито справи щодо зловживань при призначеннях, фіктивній оренді, “прихватизації” техніки й нерухомості;
- тривають суди через незаконну забудову земель дослідних станцій житловими комплексами, котеджами, комерційними об’єктами.
3. Відсутність контролю. Повна автономія — для корупції
Юридична модель НААН дозволяє:
- самостійно призначати керівників держпідприємств — без погодження з Мінагрополітики;
- самостійно звітувати, оцінювати “ефективність”;
- розподіляти ресурси, премії, майно — без зовнішнього контролю;
- залишатися недоторканною, при цьому поглинаючи державні кошти.
4. Справжні науковці — статисти в чужій грі
Рядові вчені не мають доступу до землі, техніки чи лабораторій. Їх тримають на ставках, без впливу на політику інститутів.
Більшість персоналу не має стосунку до науки, зате має — до “активів”.
Наукові розробки не впроваджуються, не фінансуються і не оцінюються по суті.
5. Передача землі ФДМ — не реформа, а новий переділ
Вилучення 135 тис. га без демонтажу корупційної системи — просто передача ресурсу з одних рук в інші.
Це не реформа. Це — новий перерозподіл впливу.
Що потрібно зробити негайно:
1. Розформувати НААН у нинішньому вигляді.
Це структура, яка паразитує на імені науки.
2. Зберегти реальні наукові осередки.
Надати їм автономію, пряме фінансування, прозоре право на господарську діяльність.
3. Провести повний державний аудит.
Без участі депутатів, бізнесу чи причетних до НААН осіб.
4. Зупинити бюджетне фінансування центрального апарату.
Це надбудова, яка поглинає, але не створює.
5. Припинити “академічну ренту”.
Членство в академії не має бути довічним утриманням “за заслуги”.
6. Наука — через конкуренцію.
Установи мають стати приватними або корпоративними, залучати інвестиції, продавати ліцензії.
7. Інтелектуальна власність — через відкриті торги.
Розробки мають працювати або зникнути з полиць.
8. Розвивати прикладну аграрну науку.
Держава повинна підтримувати селекцію, технології, інновації. Але не через монополію НААН.
Висновок:
Не можна прикривати корупцію “захистом науки”.
І не можна захищати державу, знищуючи її справжню наукову основу.
Реформа НААН — це не просто про землю. Це про справедливість, прозорість і про те, яким буде аграрний сектор України.
Михайло Апостол