Здається, уже ні в кого не залишилося сумнівів, що за псевдорелігійним об’єднанням “Українська правовірна греко-католицька церква” стоять спецслужби Російської Федерації. Звідти ж черпають догналіти своє “фінансове” натхнення. Починали УПГКЦ із ортодоксальних суворих поглядів на релігію, продовжили ювенальною юстицією та боротьбою з гомосексуалізмом як вселенським злом, і врешті у 2012 році дійшли до реальної політики та виконання поставлених цілей.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині пропав чоловік Петро Чопик
- У Ланівцях погасили марку, присвячену дідусеві й бабусі Степана Бандери
Підтримка, благословення влади у вступі до Митного союзу, розворот від курсу на Євросоюз, врешті – заклики до північного сусіда ввести війська в Україну та зробити лад. Червоною ниткою проходить завдання порушити цілісність та авторитет Греко-католицької церкви – національної твердині Західної України. Рука Кремля у цьому випадку, вочевидь, не перебільшення. Три десятки іноземних громадян, які становлять ядро цієї общини, не мають жодних правових підстав досі залишатися в Україні, втім, залишаються. Силові органи мало помічають цю проблему, та й не схоже, аби взагалі вважали цю тему вартою своєї уваги. Принаймні на круглий стіл на тему догналівців, що проходив минулого четверга в обласній бібліотеці, зібралися активні львів’яни і жодного представника від правоохоронних органів.
Український науковець, професор, доктор історичних наук, академік НАН України, директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк достеменно вивчив “творчий шлях” догналітів на Галичині й намагається боротися з ними. “Є рішення Львівської обласної ради за 18 березня 2014 року – ухвалити звернення до Генпрокуратури, СБУ та МВС щодо перевірки релігійного об’єднання та його заборони на території України; заборонити діяльність угруповання на території області. Рішення це досі не виконано. А минув понад рік”, – каже академік. Науковець нагадує, що п’ятеро лідерів секти (брати Шпіржіки, Обергаузер, Догнал, Собель) – іноземні громадяни, колишні служителі римо-католицької церкви, яких у Празі назвали харизматичною групою Догнала. Єпископ офіційно заборонив їм провадити там якусь релігійну діяльність і вислав із Праги геть. Потім вони трохи діяли в Ґданську. Якимось чином вони потрапили в лоно греко-католицької церкви і як монахи та священики ордену Василіянів приїхали в Україну у 2004 році. Їх скерували неподалік Підгірців, у Пліснеський монастир. Там до них пристав український монах Гітюк. Згодом як монашки-василіянки приїхали 23 жінки зі Словаччини, поселили їх у Контемплятивному монастирі у Брюховичах. За кілька років діяльності в Україні спершу чоловіків (2008 рік), а потім і жінок (2011 рік) відлучили від церкви – і у Львові, і в Ватикані, тобто їхня місія в Україні офіційно завершилася. На яких підставах вони досі тут – загадка. Як і те, чому правоохоронним органам та міграційній службі це не муляє око.
Догналівці завжди мали покровителів у владі. Особливо вони себе відчули в силі за каденції попереднього президента країни. Серед покровителів є такі імена, як: екс-прокурор Піскун, співачка Оксана Білозір, екс-міністр Кулиняк. Понад рік минув, відколи Україна отримала нову владу. Вже рік як країна перебуває у стані війни з північним сусідом, звідки тягнуться ниточки до УПГКЦ. Здається, серйозно звернути увагу на непросте релігійне об’єднання саме час. Втім, нейтралізувати, по суті, диверсійну діяльність в тилу ніхто не поспішає.
Монашки угруповання Догнала на мітингу під церквою Юра у Львові. Фото Ірини Юзик
Експансія та протидія
Загальновідомо, що вотчиною і центром догналівців в Україні стали Підгірці (саме тому вони – “підгорецькі монахи”). Там вони захопили один із перших своїх об’єктів – каплицю навпроти палацу. Викурити їх звідти було ой як не просто. Академіку Павлюку, чия родина мешкає в Підгірцях, пощастило особисто зіткнутися з діяльністю догналівців: “Підгорецька дерев’яна церква згоріла, до іншого найближчого храму у Пліснеському монастирі було не близько. У каплиці оселилися новоприбулі отці-василіяни. Селяни до них потягнулися. Ті ж висловлювали ортодоксальні погляди, відкидали толерантність та вільнодумство, такі вчення подобалися старшим релігійним жіночкам. Пускаючи корені, догналіти рекламували себе як екзорцистів, і це теж приваблювало. Екзорцистом нарекли Обергаузера, якому добре вдається психічно впливати на людей. Новонавернених інколи відправляли на реколекції у Тисменицю на Франківщину. Там використовували гіпноз та інші психічні навіювання – традиційні для секти мантри щодесять хвилин із підняттям рук і вигуками на кшталт: “Я грішний, Ісусе”. А ще пили з новонаверненими чай із психотропними речовинами – то був обов’язковий ритуал. Жінок скеровували на реколекції у Брюховичі до “сестер”. У Підгірцях під їхній вплив потрапило 70 % села, у тому числі й моя мама. Я був на їхніх “службах” не раз, застановлювало, що вони весь час повторювали, які люди грішні, там не було добра-світла, як у справжньої церкви. А потім “отці” почали роздавати брошурки, в яких страшно очорнювали кардинала Гузара. Я саме тоді все зрозумів. Далі пішло більше, вони почали декларувати “новий християнський пласт”, відкидаючи Ватикан, апостолів, Ісуса. Новим пророком мав стати Ілля Догнал”.
Новозбудоване догналітами приміщення у Брюховичах, вул. Соснова,3. Фото Ірини Юзик
Викидати їх із каплиці в Підгірцях силоміць було б тактично неправильним ходом. Жіночки падали б у ноги, влаштовували б істерики, каже академік. Тож зробили так. Зібрали експертну групу з вчених та фахівців, які з’ясовують стан архітектурних пам’яток в області, аби визначити пріоритетні об’єкти, на які варто спрямовувати фінанси без розпорошення надходжень зі столиці. Приїхали туди, обстежили каплицю і склали акт – об’єкт в аварійному стані, треба заборонити його відвідувати, висновки ці пішли у пам’яткоохоронні структури. Академік Павлюк узяв ці висновки, заніс їх у керівництво міліції, залучили Возницьку (очільницю Львівської галереї мистецтв). Постановили – пам’ятку опечатати. Одного дня з цим поїхали у каплицю і опечатали. Як не дивно, опору не було – не ті часи…. А можливо, тому, що на подвір’ї одного селянина (прихильника секти) догналіти уже збудували собі новий прихисток. Туди й перевезли всі свої речі. Втім, за спостереженням пана Павлюка, симпатиків УПГКЦ у Підгірцях після цього суттєво поменшало.
Монастир пророка Іллі у Брюховичах, де поселилися сестри із Словаччини. Вул. Шкільна, 27. Фото Ірини Юзик
Міцний осередок УПГКЦ заснували у Дрогобичі. Там догналіти зводять молитовний дім на землі, що належить родині екс-міністра культури Кулиняка. Кажуть, що цей прихисток матиме три поверхи вглиб…
У селі Колтів Золочівського району закріпилися завдяки симпатику-підприємцю, на якому тримається весь населений пункт. Підприємець залучив в УПГКЦ своїх працівників і їхні родини, а це вже половина села. Свого місця догналівці там не мають – їздять у Підгірці.
А ось у Стрию догналівцям закріпитися не вдалося. Захопити й утримувати одну із центральних церков міста секті допомагали спортивної статури молодики, розповів академік. Проста міліція виявилася безсилою. Викидати їх із храму приїхав спецпідрозділ правоохоронних органів, і тоді це вдалося. Проте Піскун та Білозір посприяли тому, аби затриманих відпустили, а справу зам’яли.
Дали собі раду із сектою і на Тернопільщині. Монашки оселилися у селі Побіжне, кілька разів намагалися захопити церкву. Районна рада ухвалила рішення про їх витурення, про заборону їхньої діяльності на території району. Місцеві мешканці зібрали їхні речі, взяли монашок попід руки, вивели за браму монастиря і вивезли під кордон зі Словаччиною. Натомість Франківщина мовчить. За приблизними підрахунками, вірян УПГКЦ досягло близько 500, але останнім часом ця цифра зменшується.
“Вони намагаються залучати до своїх лав маєткових осіб. У нас також є інформація, що вони не раз намагалися оформити-переписати на одного зі своїх старійшин майно залучених до секти людей. Не маємо певності, чи були ті спроби успішні. Втім, точно можемо говорити про трагедію в сім’ї на вулиці Пасічній, коли чоловік убив дружину, а потім викинувся з вікна. А в їхньому помешканні опісля знайшли вже оформлені документи, що майно сім’ї передається українській правовірній греко-католицькій церкві”, – розповідає академік Павлюк.
Невелике покарання отримав і сам Ілля Догнал за побиття жінки (травми голови, струс мозку) на вулиці Плуговій, де збираються догналіти. За те, що накинувся з кулаками на мешканку мікрорайону, коли та з однодумцями прийшла протестувати під каплицю, винуватець дістав лише мінімальний штраф за адміністративне правопорушення.
Каплиця догналівців у місті Львові, вул. Плугова,6. Фото Миколи Тиса
Офіційно
Речник головного управління державної міграційної служби у Львівській області Світлана Хитрова коментує: “Торік з ініціативи Львівської облдержадміністрації проведено робочі наради за участю СБУ, ГУ МВС та ГУ ДМС України у Львівській області стосовно діяльності псевдорелігійної організації, очільниками якої є іноземці Ілля Догнал, Маркіян Гітюк, Методій Шпіржік і Роберт Обергаузер. Був розроблений чіткий план дій усіх структур у межах їхніх повноважень щодо припинення діяльності очільників догналітів у межах Львівської області. Працівники Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ Державної міграційної служби готові у будь-який час доби виконати свою частину повноважень щодо припинення на законних підставах і примусового повернення із забороною в’їзду іноземців, які створили цю організацію. Міграційна служба є цивільною. Їй не належать функції проведення розшуково-слідчих дій, вона не має права самостійно затримувати порушників. Перевірка документів працівниками відділу протидії нелегальній міграції не може бути примусовою. Так законодавчо прописані повноваження. Проте служба, на підставі перевірки документів та за наявності порушень міграційного законодавства має право ухвалювати рішення про примусове повернення із забороною в’їзду в Україну до трьох років. Ситуація із припиненням діяльності догналітів не лежить в площині порушення ними міграційного законодавства. На жаль, у всіх випадках, коли іноземці, прихильники Догнала, були затримані за ті чи інші правопорушення, з точки зору законності їх перебування на теренах України, порушень не було. Вкотре працівники сектору протидії нелегальній міграції ГУ ДМС України у Львівській області скерували в усі міграційні підрозділи орієнтування та контрольні картки, щоб не дати жодному з них можливості в той чи інший спосіб легалізуватись в Україні. Вкотре проведені комплексні перевірки спільно з працівниками МВС будинків у Брюховичах, Дрогобичі, Підгірцях, Бродівського району, де вочевидь, розміщені осередки цієї організації. Далі, аніж до воріт будинку, обнесеного високим парканом, законно працівники міліції і міграційної служби підійти не можуть.
Напевно, це не той шлях і не ті причини, які б дали справжній результат у боротьбі із “церквою Догнала”. На законних підставах навіть сектою їх назвати не можна”.
Дрогобич. Місцеві мешканці проти догналітів. Фото газети “Галицька зоря”
Сателіти
Громадські організації, створені УПГКЦ
“Об’єднання віруючих української правовірної греко-католицької церкви”;
“Сім’я під Покровом Богородиці”;
“Молодь за здорове життя”;
“Голос Господній”;
“Комітет зі збереження християнської спадщини “Покрови Богородиці”;
“Союз християнських матерів Львівської області” (“Союз християнських матерів України”);
“Аве Марія” – Товариство зі збереження християнської спадщини, Зборівська районна громадська організація.
“Батьки України” – Золочівська районна громадська організація.
“Тавор” – реабілітаційний центр, у Кругові (Золочівщина).
Клон “Руху чистих сердець”.
З догналівцями відкрито співпрацюють протестантські утворення “Любов проти гомосексуалізму” та “Посольство Боже” Сандея Аделанджі.
Над темою працювала Ірина ЮЗИК
