У інституції, яка відповідає за фінанси Ватикану, заявили про виявлення мільйонів євро, які “зникли” з балансової документації.
Перегляньте також:
За словами кардинала Джорджа Пелла, голови Секретаріату економіки Ватикану, це означає, що фінансовий стан Святого Престолу кращий, ніж очікувалося.
“Ми виявили, що ситуація набагато краща, ніж здавалося, тому що кілька сотень мільйонів євро були відкладені на певні рахунки та не з’являлися у загальному балансовому звіті”, – пише кардинал у статті в британському журналі Catholic Herald.
“Важливо відзначити, що Ватикан не банкрут… Святий Престол платить по рахунках, маючи при цьому значні активи та інвестиції”, – стверджує Джордж Пелл.
Папа Франциск призначив австралійського кардинала Пелла у рамках своєї програми реформування Католицької церкви та збільшення прозорості її структур. Австралієць не мав жодних тісних зв’язків у Ватикані, що робить можливим ефективний контроль за заплутаними фінансами Святого Престолу, котрими упродовж багатьох десятиліть керували італійці.
Реформа фінансової системи Ватикану стартувала невдовзі після обрання Папи Франциска навесні 2013 року
Керівник Секретаріату економіки Ватикану не звинувачує Католицьку церкву у фінансових порушеннях, але зазначає, що департаменти Ватикану протягом довгого часу мали практично необмежену свободу у фінансових справах.
“Дуже мало хто вважає за потрібне повідомляти решті світу про те, що відбувається, за винятком випадків, коли потрібна додаткова допомога”, – каже кардинал Пелл і наводить приклад Секретаріату Ватикану, який з особливим завзяттям відстоює власну незалежність у фінансових справах.
“Ніхто не міг точно знати, що відбувається”, – стверджує Джордж Пелл, який очолив новий Секретаріат економіки Ватикану, який не підпорядковується колись всесильному загальному Секретаріату Святого Престолу.
У жовтні новий департамент під керівництвом кардинала розіслав листи в інші підрозділи і пояснив нову фінансову етику та систему звітності. У своїй статті Джордж Пелл пише, що реформи “вже йдуть та пройшли точку, коли Ватикан ще міг повернутися до старих недобрих часів”.
