Військовослужбовець тернопільського підрозділу Національної гвардії України Роман має незвичний позивний – Злодій. До «Великої війни» Роман був слюсарем із ремонту та експлуатації підземних газопроводів. 24 лютого 2022 року застав його, як і мільйони українців, зненацька.
«Я мав йти на роботу, прокидаюся о шостій лунає тривога, літаки літають. На роботі вже ніхто не працював, ховали документи, облаштовували сховище. Почався хаос…»
Перегляньте також:
- Артилерист з 14-ї ОМБр свідомо підписав контракт у 20 років
- Молодий «айтішник» Сергій зробив свій вибір, і тепер керує дронами у 44-й ОАБр
Свого часу Роман уже проходив строкову службу в цьому ж батальйоні, а після звільнення уклав резервний контракт. Повернення до війська сприйняв із тривогою, але й усвідомленням, що іншого вибору немає. 
«Було трохи лячно, особливо перед першою ротацією. Але колектив дуже підтримував, що й допомогло морально втриматись. У взводі всі свої, майже, як окрема сім’я. Подекуди навіть звичайна ситуація дійти з позиції до позиції вже вимагає підтримки: хтось втомився, комусь треба рюкзак допомогти нести. Ми всі – один за одного», – розповідає гвардієць.
Роман згадує ночі в окопах, як ділилися з побратимом із позивним Пупс шоколадками і говорили про буденне, аби хоч трохи розвантажити психіку. 
«Треба бути витривалим. Тут усе про вагу, кілометри, рельєфи. Але й про характер. Якщо людина хоче навчитись, вона навчиться. І завдання стане простішим, – каже Роман. – Війна змінилась колосально. У 2022 році дрон був чимось рідкісним. А тепер їх більше ніж мух. Використовують мотоцикли, квадроцикли, розвідку. Треба постійно вчитись».
Окрема сила для Романа це його родина. Як розповідає нацгвардієць, перед першою ротацією мама подарувала йому стрічку: 
«Її треба було обв’язати навколо тіла і прочитати молитву. Я з нею вже четвертий рік, жодних наслідків. Вона мене оберігає».
Зв’язок із рідними тримає постійно, дзвінки батьків і дружини давали сили навіть у найважчі моменти. Зараз же його мотивація залишатись у строю – це Україна.
«Я бачу її майбутнє. Нам є за що боротись. Бо віддати наші землі ворогу не варіант. Найбільша надія – це перемога і світле майбутнє України. А тим, хто планує вступити до лав Сил оборони, раджу готуватись завчасно. Такмед, інженерна справа, військова підготовка, це усе є у відкритому доступі. Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна. Але точно знаємо, що нашу державність треба вибороти», – підсумовує тернопільський гвардієць.
Коментарі
