Те, що вдається побачити на українських стадіонах навесні поточного року, футболом у повному розумінні слова назвати найчастіше складно. Поміж десятків відверто дивних губляться ті поодинокі поєдинки, в яких присутня якщо не якість, то принаймні боротьба. Втім, у таких матчах про бажання «бути на похороні важливішим за мерця» нерідко заявляють спомагальні особи футбольного дійства – арбітри. Замкнене коло, виходу з якого майже не видно, адже спроби окремих ЗМІ та журналістів натякнути органам футбольного (та й не тільки) правосуддя на те, що «щось пішло не так», розбиваються об стіну байдужості. Мовляв, доказів недостатньо.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Можна було б сказати, що український футбол повернувся у буремні 90-ті. Відмінності лише дві: суддів наразі не б’ють по підвалах, а усе це свавілля нині можна спостерігати в прямому ефірі. Якщо в 90-ті факти суддівського свавілля чи свідомої бездіяльності окремих гравців чи команд у цілому важко було довести з огляду на відсутність якісного відеозапису, то нині кожен крок футболіста при бажанні можна розібрати в деталях. Крім того, існує й інше мірило чесності й непідкупності результатів – коефіцієнти букмекерів.
Хіба не показово, що, наприклад, букмекерська контора Unibet, офіційною резиденцією якої вважається Англія, починає прийом ставок на матчі українського чемпіонату виключно в день гри, а решта компаній припиняють приймати ставки в он-лайн після 15-20-ти зіграних хвилин? Та прозорим натяком стають найперше самі котирування на іноді зовсім рівні з огляду на турнірне становище і силу суперників матчі.
Восени ще колишнє керівництво ФФУ ініціювало розслідування стосоно договірного характеру Тернопільського дербі в Першій лізі між «Нивою» та «Тернополем». Взимку UA-Футбол робив спробу довідатися – чи дало те розслідування якісь результати. Відповідальні особи запевнили, що процес ще триває і висновки робити рано. З того часу минуло три місяці, а результатів перевірки не видно.
Більше того, у Великодній вівторок «Нива» зіграла на власному полі ще один дужедивний матч проти лідера Першої ліги – «Олександрії». Прийом ставок на цей поєдинок було зупинено після 18-ї хвилини. Усе тому, що лише на британській букмекерській біржі Betfair.com на цю зустріч було зроблено ставок на 55 тисяч фунтів. Інший фігурант осіннього скандалу – «Тернопіль» – відзначився через чотири дні. Достатньо було сказати, що коефіцієнт на перемогу суперників «Міщан» з кіровоградської «Зірки» напередодні матчу на тернопільському Міському стадіоні впав до ледь не мінімальних 1,26. В он-лайні прийом ставок було зупинено ще впродовж першого тайму. Щось схоже спостерігалося й напередодні іншого матчу за участю кіровоградців – у 17-му турі проти «Буковини».
Журналісти телепрограми «ПроФутбол», отримавши звістку про можливий договірний характер матчу 19-го туру Прем’єр-ліги «Металург» Донецьк – «Олімпік», не полінувалися зареєструватися на сайті однієї з контор і зробили на цю подію ставки. У відповідь на висловлену підозру представники клубу «Олімпік» оголосили про бойкот для журналістів цієї передачі. Ні Федерація футболу України, ні її Контрольно-дисциплінарний комітет не відреагували на натяки ніяк, а «Олімпік» через тиждень знову демонструє дивовижне безвілля у матчі 21-го туру проти «Дніпра».
На наведеному нижче скрін-шоті – різниця в коефіцієнтах перед матчем 17-го туру «Карпати» – «Волинь». То в тому, в якому в першому таймі повністю домінували волиняни, а в другому – їхні суперники. Тоді навіть Ігор Худоб’як пенальті не реалізував, а гра завершилася перемогою гостей 0:2.
Втім, усе це – розбірки так званих «низів». У верхів – своя гра:
«Я задоволений. Особливо, якщо брати до уваги чемпіонат, в якому ми граємо», – це слова наставника «Шахтаря» Мірчі Луческу після матчу стартового туру групового турніру поточної Ліги чемпіонів проти іспанського «Атлетіка».
«Таких ігор дуже мало в чемпіонаті України», – то вже вислів керманича «Динамо» Сергія Реброва після недавнього чвертьфіналу Ліги Європи.
Бідкаються одні й інші, однак, коли доходить до справи, вперто стоять на своєму. Восени п’ятьом орендованим в «Говерлу» виконавцям заборонило грати проти своєї команди керівництво команди київського «Динамо». На минулому тижні так само стосовно лідерів “Зорі” Руслана Малиновського, Максима Малишева, Пилипа Будківського, Олександра Караваєва та Андрія Тотовицького вчинив за особистої ініціативи Луческу «Шахтар». Виходить, здобуття результату у цьому зневаженому чемпіонаті важливіше, ніж якісна ігрова практика в протистоянні з сильним суперником?
Зрештою, «Зорі» треба віддати належне. Без п’ятьох ключових виконавців і з нападником Желько Любеновічем на вістрі «Чорно-білі» все ж дали «Шахтареві» бій і в матчі другого кола. Чи могли досягти результату? Хтозна. Зрівняти рахунок «Гірникам» вдалося після того, як команди переграли 30 зайвих секунд у першому таймі. На початку ж другого видатний рефері Юрій Вакс не помітив відвертого порушення в межах карного майданчика Олександра Кучера на дебютанті Прем’єр-ліги Дмитрі Луканові.
Минає три роки, а роль Вакса у збереженні інтриги в чемпіонській гонці залишається вагомою. А через добу ще один одіозний арбітр – Віктор Швецов – пішов далі й втрутився вже у визначення складу однієї з команд у Класичному дербі. Мова, звісно, про картку для Андрія Ярмоленка в Луцьку, за симуляцію, якої не було й близько. Не отримавши пожиттєвої дискваліфікації за волейбольний гол севастопольця Сергія Кузнєцова, одеський рефері залишився в суддівстві навіть після того, як йому виповнилося 45 (цінний кадр, без такого наш футбол прожити не здатен).
Між тим, клуб «Динамо» майже напевне подасть апеляцію і спробує відмінити картку свого лідера. Найцікавіше, як поведуть себе у цій ситуації любителі Fair play з Донецька. В ідеалі вони реагувати наче й не зобов’язані. Але є прецедент зразка 2002 року. Тоді, напередодні вирішального в боротьбі за титул матчу в Донецьку розгорілася суперечка навколо дискваліфікації «Гірника» Геннадія Зубова. Відсторонили півоборонця пост-фактум, за те, що вдарив головою в живіт арбітра. Найсмішніше, що факту порушення не заперечувала навіть донецька сторона. Але боротьбу за те, щоб Геннадій зіграв у Класичному дербі, вела вперто, залучивши зокрема міністра спорту Равіля Сафіулліна. В підсутку з ініціативою, щоб Зубов зіграв, на ФФУ вийшла динамівська сторона. Федерація не заперечувала. Дискваліфікацію Зубова відклали і він взяв участь у матчі, який приніс «Шахтареві» перше в історії чемпіонство.
Ті ж, хто відстоює правильність збереження для українського футболу всупереч віковому цензу арбітра Швецова мали підстави утвердитися в своїй правоті за добу до матчу «Волинь» – «Динамо», спостерігаючи за роботою молодого Сергія Скрипака, точніше, за тим, як він не вилучив воротаря «Металіста» Сергія Погорілого за стрибок шипами в коліно львів’янина Мар’яна Шведа. Два в одному – груба гра з ризиком нанесення травми і позбавлення суперника явної нагоди забити м’яч. Втім, ці фактори не стали аргументами ні для арбітра в полі, ні для його резервного помічника Сергія Березки, котрий замість наполягти на червоній картці за порушення, яке він точно бачив, підказав по радіозв’язку, що вилучити за бурхливу апеляцію потрібно тренера «Карпат» Іґора Йовічевіча.
«Карпати», подемонструвавши одну з найяскравіших ігор у сезоні, повернулися додому лише з одним очком. Не виключено, що в десятьох галичани суперника дотиснули б. Як знати, може, саме цих очків львів’янам не вистачить, щоб залишитися в еліті? Зрештою, хто Йовічевічу і його підопічним винен, що такі матчі команда видає по великих святах, чередуючи їх з відверто провальними поєдинками з суперниками свого рівня? І чому для того, щоб грати так зібрано, як у виїзному матчі чемпіонату проти «Динамо», «Карпатам» потрібна додаткова мотивація? Втім, то й є ще одна складова спотворених реалій сучасного українського футболу. Складова, під яку підпадають зокрема футболісти «Олімпіка», котрі можуть показувати зуби тим же динамівцям, а потім бездарно відбути номер в поєдинку із земляками з «Металурга».
Так чи інакше, повертаючись до перипетій матчів у Харкові, Запоріжжі і Луцьку, мусимо констатувати, що судді можуть вплинути як на долю чемпіонської гонки, так і на визначення імені команди, яка понизиться в класі. Свідомо чи несвідомо – питання інше. Визначати то моли б компетентні органи. Але вони звикли мовчати.
