Місто для всіх? Як Тернопіль створює безбар’єрне середовище

З початком повномасштабної війни в Україні тема безбар’єрності стала більш актуальною. Зараз у Тернополі активно облаштовують безбар’єрні маршрути для маломобільних людей. Все частіше можна побачити пандуси, а  також тактильні смуги для людей з вадами зору.

Ми ніколи не задумувалися, наскільки ці речі важливі. Без них маломобільні групи населення не можуть вільно пересуватися містом. Їм доводиться шукати інші варіанти або ж взагалі нікуди не йти. Наприклад, людям на кріслах колісних чи з милицями доводиться долати кожен бордюр, навіть недостатньо широкі двері можуть заблокувати вхід.

Що таке безбар’єрність?

Безбар’єрність – це створення такого середовища, у якому кожна людина, незалежно від віку, стану здоров’я чи фізичних особливостей, має рівний доступ до громадського простору, транспорту, послуг та інформації. Її мета – усунути перешкоди, які заважають людям вільно пересуватися, навчатися, працювати й брати участь у житті громади.

Саме для цього в Україні у 2025 році започаткували флагманський проєкт “Рух без бар’єрів”, до якого долучився і Тернопіль. Паралельно в місті реалізують програму “Тернопіль – місто без бар’єрів”, який передбачає поступове усунення фізичних перешкод у громадському просторі.

Що вже зробили?

Тернопільська міська рада говорить:

“За останні роки у Тернополі реалізовано понад сотню заходів із розвитку безбар’єрності: облаштовано пандуси у школах і дитсадках, понижено бордюри на ключових перехрестях, адаптовано входи до адміністративних будівель, аптек і магазинів, модернізовано частину громадського транспорту”.

Дійсно, у Тернополі можна побачити поступові зміни у розвитку безбар’єрного простору. Хоча всі проблеми ще не вдалося вирішити, місто продовжує облаштовувати нові доступні маршрути. Зокрема створено безбар’єрний маршрут, який з’єднує мікрорайон Дружба із центральною частиною міста. Його довжина становить близько 4,3 км, а маршрут забезпечує доступ до понад 100 об’єктів. Також на проспекті Злуки облаштовано першу ділянку нового ветеранського маршруту, який включає понижені бордюри, тактильну плитку, пандуси і доступний вхід до парку Національного відродження. Вже облаштовано безбар’єрний тротуар на вулиці Юліуша Словацького (права сторона). Триває облаштування доступного простору на перехресті вулиць Романа Купчинського та Андрія Сахарова. Заплановано роботи на вулицях Миколи Гоголя, Пирогова, Шпитальній та Галицькій, а також на ділянці від зупинки “Злуки” до Свято-Троїцького духовного центру.

У Тернополі працює Рада безбар’єрності, проводиться моніторинг доступності об’єктів і збираються пропозиції мешканців щодо покращення міського простору.

Понад 20 мільйонів гривень на доступність

У міській раді зазначають, що найбільшими викликами залишаються будинки старого житлового фонду, де через технічні особливості складно встановити ліфти чи облаштувати пандуси. Крім цього, потребують уваги окремі тротуари та зупинки громадського транспорту.

У 2026 році на розвиток безбар’єрного середовища передбачено понад 20 мільйонів гривень.

“Кошти будуть спрямовані на облаштування нових пандусів, адаптацію входів до закладів освіти та медицини, модернізацію зупинок громадського транспорту і розширення мережі безбар’єрних тротуарів”,- говорить Тернопільська міська рада.

А також до кінця поточного року планують завершити облаштування низки соціальних об’єктів, розширити мережу безбар’єрних тротуарів у центральних районах, забезпечити доступність частини маршрутів громадського транспорту. Також міська рада хоче запровадити стандарти інформаційної безбар’єрності.

Онлайн-карта доступності

Оцінити рівень доступності різних локацій можна за допомогою онлайн-карти безбар’єрності. На карті позначені заклади освіти, медичні установи, адміністративні будівлі, зупинки громадського транспорту, парки, укриття та інші об’єкти. Кожен користувач може не лише переглянути рівень доступності місця, а й залишити власну оцінку. Станом на сьогодні на карті Тернопільської області нанесено 1688 об’єктів.

Чи достатньо цього?

Попри позитивні зміни, не всі громадські простори відповідають принципам безбар’єрності. Під час огляду міста можна побачити будівлі із високими сходами, вузькими дверима, відсутністю пандусів. Для людини на кріслі колісному, з милицями чи навіть для батьків із дитячими візками такі перешкоди можуть зробити звичайний маршрут майже неможливим.

Тернопіль уже зробив важливі кроки до створення безбар’єрного простору. Попереду ще чимало роботи, кожен новий доступний маршрут або адаптована будівля –  це крок до міста, комфортного для всіх. Бо безбар’єрність – це не привілей, а потреба.

Каріна Логинська