Прийняв сьогодні для себе важливе рішення: Від сьогодні буду головним експертом з призначення та оцінки експертів. Мусить хтось на себе взяти цю тяжку ношу! – пише депутат Тернопільської міської ради Іван Сороколіт на своїй сторінці в Соціальній мережі у відповідь незалежному аналітику і експерту Максиму Черкашину.
Перегляньте також:
- У Тернополі відкриють виставковий проект «Хліб наш насущний…» в пам’ять про Мирослава Отковича
- На Тернопільщині жінка на скутері влетіла у “Фольксваген”
І продовжує:
Максим Черкашин вважаю дуже розумною людиною. Полеміку з ним вести цікаво. Він дотичний (або автор) ряду цікавих ідей. Цього не забереш.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якими ідеями “фонтанували” цього місяця депутати Тернопільської міської ради? – експерт Максим Черкашин
Однак, коли Максим у своєму аналізі вдаватиметься до свідомих чи несвідомих (?) маніпуляцій й підміни понять – мушу реагувати й вказувати йому на це.
Стосовно його останнього “фонтану” “експертного аналізу” депутатських ініціатив:
По-перше, відчутна зневажливий і поверхневий аналіз депутатських ініціатив. “Фонтанування”… “бажають їздити за кордон”… “бажання PR-у”…
Але можливо то мені здалось… І насправді Максим щиро радіє, що депутати не лише дисципліновано тиснуть кнопки і займаються одобрямсом в комісіях, а пишуть сміливі проекти рішень.
По-друге, долучення депутатів до конкретних процесів місцевого саворядування Максим протиставляє децентралізації. Це пряма підміна понять. Що таке децентралізація? Це наближення влади до громади. Хто більше наближений до громади як не депутат?
Чи може усі процеси, до яких долучаються депутати, зараз максимально децентралізовані? Ну-ну… 🙂
По-третє, згадується про прозорість.
Земельна депутатська комісія з будь-якими додатковими повноваженнями – це менше прозорості??
Процес формування закордонних делегацій був прозорим, а депутати намагаються зробити його менш прозорим?
Сплата пайової участі (чи як там її?) була прозорою, а депутати хочуть завести усе в тінь?
Призначення управителів багатоквартирних будинків стає менш прозорим, якщо процедура/конкурси ставатимуть максимально публічною на сесії?
У чому зло, якщо затвердженням фінансових планів підприємств займуться і прямі представники громади – депутати, котрі несуть перед цією громадою відоповідальність? Непрозоро? Надто централізовано? 🙂
По-четверте, Максим незрозуміло дивно реагує на бажання депутатів висвітлювати свою діяльність.
Водночас, “експерти” заміряють хто скільки разів згадується в Інтернет (сайт міськради це також інтернет! 🙂 І у той же час якось сіро/пасивно сприймає ініціативу депутатів піаритись…
Депутати зобов’язані піаритись. І мають пам’ятати, що ті аналітики, які бачать у цьому негатив, насправді їх опоненти. Надіюсь, не вмотивовані.
Найбільша підміна понять у дописі Максима полягає у тому, що він не помітив (чомусь), що якраз ініціатива депутатів – це і є справжня децентралізація і збільшення прозорості.
Ось справжній ланцюжок влади: громадянин-депутат-виконавчий апарат-чиновник. Депутат – максимально наближений до представника громади! Куди вже дальша децентралізація? 🙂
Я завжди прихильно ставився і ставитимусь до справжніх фахівців у питаннях місцевого самоврядування та представників громадського сектору.
Але коли з уст Максима лунають настільки маніпулятивні й вкрай необ’єктивні судження, то, гадаю, право називати себе експертом чи громадським активістом – зникатиме.
Якщо у експертів є щире бажання обговорити/покритикувати ту чи іншу депутатьску ініціативу – організовуйте круглий стіл і запрошуйте депутатів. Там, публічно і прозоро проведеться дискусія і про мотивацію того чи іншого рішення, і про його логіку, і про децентралізацію, і про прозорість.
Право називати себе експертом слід завоювати. Право від імені громади когось контролювати – також слід завоювати. Просто себе назвати незалежним аналітиком, експертом, фахівцем – мало.
Частині консультантів та представників з “Інституту політичної освіти” Солонтай Олександр – Solontay Oleksandr це вдалось. Вірю, що і у вас є шанс.
P.S. Щиро вболіваю, щоб кандидати в експерти на своєму шляху до визнання свідомо чи несвідомо не перетворились на замаскований інструмент чийогось політ-технологічного менеджменту. Системна упередженість – буде дуже відрізнятись (чи вже відрізняється?) від справжньої об’єктивності.
