І не тільки тому, що треба купу тексту від руки написати чи набрати на комп’ютері. Це ж треба ще те кожне слово знайти! Іноді його доводиться шукати у дуже різних місцях. А коли ти ще й хочеш написати книгу так, щоб вона була чесною, правдивою, базувалася не на вигадках, а на історичному тлі, на фактах, то стає удесятеро важче», — так розповідає про секрети письменницької «кухні» відома тернопільська майстриня слова, людина багатьох талантів — письменниця, бард та лікар Леся Коковська-Романчук. У п’ятницю, 7 жовтня, у Народному Домі «Перемога» відбулась презентація її нової книги «Благословен, хто йде» — щирий, теплий, душевний, направду родинний захід. Поруч із пані Лесею на сцені був її чоловік, поет, музикант, перекладач та проповідник, священик Української лютеранської церкви Тарас Коковський. Окрасою вечора стали пісні у виконанні талановитого творчого подружжя та гурту «Обрії».
Перегляньте також:
- Грудне вигодовування – один з найкращих подарунків, які може подарувати мама своєму малюку, – акушер-гінеколог Іванка Стефанчук
- У Теребовлі злочинець-рецидивіст поцупив мопед у пенсіонера
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відома письменниця Леся Романчук розповіла про життя, своє заміжжя і традиції
«Благословен, хто йде», як зазначає сама авторка, дуже ретельне дослідження про сподвижництво і життя першомучениці святої Теклі, яка була ученицею святого Павла і покровителькою Тернополя. Її фігура стояла на вул. Верхній Панській (нині бульвар Шевченка) доти, доки не прийшли «совіти» і не «водрузили» Сталіна, а згодом Карла Маркса.
До святої Теклі у пані Лесі — ставлення особливо щемне. З болем у голосі жінка розповідає, що коли майже три роки тому трагічно загинув її син Сашко, просила допомоги саме у цієї святої: «Я підійшла до жіночої фігури із хрестом, що стоїть ліворуч від входу до Архикатедри і сказала: «Текле, ти ж зцілюєш серця. Допоможи!». І за кілька днів я отримала полегшення… А ще свята Текля принесла мені порятунок, і він називався — Тарас…» Власне, пані Леся зауважила, що змогла дописати книгу, почату ще у 2008 році, саме завдяки підтримці свого чоловіка Тараса Коковського.
«Це дуже нелегко, коли твої герої — Павло, Варнава та інші біблійні персонажі. Якби не ті додаткові відомості, які я отримала із апокрифів, було б дуже важко», — зізнається письменниця. Зрештою, обрану тему вона досліджувала дуже глибоко, спеціально тричі їздила до Рима. «Писалася книга сім років, а написала я її за сімнадцять днів, — каже пані Леся. — 11 липня пішла у відпустку і сіла писати, а вже 27 липня я віддала книгу у видавництво. Причому у мене це – «хвороба» хронічна. Я як студент – завжди встигаю все, як кажуть, у ніч перед іспитом…
Книга «Благословен, хто йде», — перша із майбутньої трилогії, у планах письменниці розповісти про життя святого Климента, Папи Римського та князя Володимира-хрестителя.
