Якщо спитати, який джип був першим у світі, більшість відповість — Вілліс. І лише небагато хто згадає про японський розвідувальний автомобіль, який випередив американську машину на кілька років. Адже саме Куроган Тип 95 є, по суті, першим «джипом», що серійно випускався (у даному контексті слово «джип» використовується як ім’я загальне легкового позашляхового автомобіля. прим редакції).
Необхідність у легкому автомобілі-всюдиході, який можна використовувати для розвідки, зв’язку та як штабну машину для офіцерів, японські військові усвідомили на початку 1930-х років, після бойових дій у Манчжурії, що закінчилися створенням маріонеткової держави Маньчжоу-Го.
Перегляньте також:
- Краса борщівської вишиванки на столітньому фото
- «Не просто робота, а новий етап життя» – ветеран Андрій Заставний отримав грант та відкрив магазин у Тернополі
Створенням такого автомобіля зайнялася фірма Rikuo Nainenki, яка успішно випускала на той час триколісні мотоцикли з коляскою на замовлення Міністерства оборони Японії. Однак серійний випуск нового джипа (чи кюбельвагена?) було налагоджено на токійській мотоциклетній фірмі Nippon Nainenki Seiko.
Машина отримала армійське позначення Type 95 Kurogane (Куро-Ган, у перекладі “Чорна Сталь”). Чому експерти називають її першим позашляховиком? Тому кілька причин.
По-перше, Куроган був спеціально створеним для армії позашляховиком, а не повнопривідною переробкою цивільної моделі.
По-друге, конструкція машини – міцна рама зі спрощеним відкритим кузовом, на довгі роки стала класичною для джипів.
По-третє, це була повністю японська машина, яка не копіювала жодного закордонного автомобіля.
По-четверте, серійне виробництво Курогана почалося на шість (!) років раніше Вілліса.
Тож як не крути, а саме Куроган слід вважати першим “джипом” у світі.
Що ж уявляв із себе Тип 95?
Основою автомобіля була подвійна лонжеронна рама з п’ятьма поперечками.
У передній її частині був V-подібний верхньоклапанний двоциліндровий двигун повітряного охолодження, змонтований в єдиному блоці з 3-ступінчастою коробкою передач і одноступінчастою роздавальною коробкою. Нерозрізний задній міст підвішений на напівеліптичних ресорах, півосі передніх коліс – на поперечних важелях та пружинах.
Гальмівні механізми з механічним приводом встановлювалися лише на задніх колесах.
Цікава особливість Курогана – два паливні баки, розміщені в задній частині машини, ліворуч і праворуч.
На панелі приладів був розташований чотирипозиційний перемикач, що давав можливість повністю відключати подачу палива, подавати бензин від одного з баків або двох відразу.
Незважаючи на військове призначення, Куроган мав ряд опцій, які на той час зустрічалися далеко не на всіх легкових машинах.
Зокрема, він був оснащений склоочисником з електроприводом та викидними семафорами-покажчиками повороту.
Виробництво Тип 95 почалося 1935 року. До 1941 року машина випускалася з тримісним дводверним кузовом, згодом заміненим на чотиридверний фаетон. Існувала також версія пікап із двомісною закритою кабіною та бортовим кузовом.
Тип 95 Куроган чудово зарекомендував себе на службі в армії. Він відрізнявся завидною прохідністю, оскільки мав колісну базу 2000 мм при дорожньому просвіті 230 мм (завдяки 18-дюймовим колесам). Потужність двигуна 33 к.с. вистачало щоб розігнати повністю завантажений автомобіль (1250 кг) до 70 км/год. Крім того, двигун з повітряним охолодженням ідеально підходив для машини, що брала участь у бойових діях у північному Китаї та Манчжурії, з великими перепадами висот, температур та дефіцитом води.
Переваги Курогана високо оцінили як японці, а й їхні противники. І радянські, і американські солдати активно використовували трофейні Курогани як для розважальних поїздок, так і для роботи в тилу. Однак після капітуляції Японії випуск Курогана було заборонено американською військовою адміністрацією.
Справи у фірми-виробника Nippon Nainenki Seiko йшли все гірше і гірше, і в 1965 вона була поглинена концерном Nissan, випустивши 4,775 Кураганов всіх модифікацій. А трофейні Тип 95, що залишилися від Другої Світової війни, продовжували використовуватись у бойових діях в Індокитаї та Бірмі до середини 1950-х років. До наших днів збереглося менш як десяток цих машин.
Познайомтесь з «Багі» — універсальним автомобілем на полі бою
