Купальські історії Тернопільщини
Цвіт папороті, багаття, ворожіння на вінках, співи та хороводи. Про традиції святкування Івана Купала далі у матеріалі.
- Опубліковано: Каріна Логинська
- —
- 23 Червня, 2026 о 12:43
Свято Купала бере початок ще з дохристиянських часів і пов’язане з літнім сонцестоянням. Відзначається у ніч з 23 на 24 червня. Ще до впровадження християнства на наших землях,свято вшановувало сонце, воду, родючість землі, а первісною Купалою була лялька або опудало, яких топили у воді або закопували в землю. А вже потім після прийняття християнства на наших землях, свято вирішили поєднали з днем народження Івана Хрестителя, саме тому воно має назву Івана Купала. Хоча свято не вважається християнським.
Але чому ми святкували його з 6 по 7 липня?
Оскільки свято Івана Купала прив’язане до сонцестояння, ділячи рік на дві половини, було б доцільного його святкувати з 23 по 24 числа. Але Івана Купала відбувається напередодні свята Івана Предтечі, тому не відповідає астрономічному явищу сонцестояння.
Перегляньте також:
- Івана Купала 24 травня: дата, традиції, обряди та історія свята
- Івана Купала: ніч вогню, води та давніх таємниць
У зв’язку із запровадженням григоріанського календаря в 1918 році в УНР, церква довгий час користувалася старим юліанським календарем, свято Івана Купала відзначали в ніч на 7 липня. Через це його дата дедалі більше віддалялася від літнього сонцестояння, з яким воно історично пов’язане.
Після проведення реформи церковного календаря у 2023 році українці, що дотримуються григоріанського календаря, знову відзначають Івана Купала з 2024 року в ніч із 23 на 24 червня. Не дивлячись на те, що дату свято було змінено, українці продовжують святкування з дотриманням традицій та звичаїв наших предків.
Особливості святкування на Тернопільщині
Молодь ставила обрядове дерево, переважно для нього брали вербу або вишню, прикрашали його стрічками, вінками або квітами. На Поділлі його оздоблювали вишнею, а біля нього частувалися варениками.
За народними переказами, на Купала дівчата плели віночки та пускали їх на воду, ворожачи на майбутню долю і кохання. Молодь водила хороводи навколо опудал Марени й Купала, а ввечері стрибали через багаття, вірили, що вогонь очищає від хвороб і приносить щастя. Вважалося, що вдалий спільний стрибок закоханих віщує швидке весілля. Також люди вірили, що під час купальської ночі природа набуває особливої сили, а трави та вода мають цілющі властивості.
Збереглося фото дівчат з села Озеряни, Чортківського району, які святкували Купала у традиційному одязі.
На Тернопільщині також є перекази про цвіт папороті. Зокрема Мачуленко Іван з села Колодрібка, Заліщицького району: “До Першої світової війни в нашому селі люди вперто трималися легенд про цвіт папороті. Вони вірили, що проти Івана (6 липня) опівночі цвіте чарівний цвіт папороті. Хто зміг би зірвати той цвіт і мав його при собі, той знав би всі тайни світу й навіть людські думки. Та дуже важко його найти”.
За народними віруваннями, у ніч на Івана Купала люди майже не спали, адже вважалося, що саме тоді оживає природа та з’являються різні духи. Щоб захистити оселю від нечистої сили, господарі прикрашали подвір’я полином, осиковими гілками або кілочками. Також вірили, що цієї ночі можна почути голоси природи – дерев, трав і струмків. Особливо цінними вважалися трави, зібрані на Купала, адже люди думали, що вони мають лікувальну силу. А на світанку люди ходили босоніж по росі, бо вірили, що вона допомагає зміцнити здоров’я та позбутися хвороб.
Мешканці Тернопільщини поділилися власними історіями святкування Купала
Традиціями святкувалання поділилася Ольга Закітнюк: “Раніше святкували так, що будинок культури організовував вечір співання народних пісень, молодь приносила якусь бадиляку Верби, викопували її в землю, прикрашали живими квітами, діти розказували віршики характерні для цього свята, всі разом співали пісні, хлопці і дівчата палили такий високий вогонь, і низький, через який перестрибували. А на завершенні свята, на рахунок 1-2-3 молодь кидалась на те деревце і обломлювала по гілочці кожен собі, потім це клали вдома на городину, щоб був гарний урожай. А дівчата ще звісно ж пускали свої віночки по воді”
Один з мешканців села Голотки, Скориківської сільської громади, Тернопільського району розповідає: “На свято Купала люди зрізали широколистий будяк “Іван”, його вбирали у різні стрічки, разом з тим йшли вітати Івана або Іванку. Потім всі рушили до води і кидали того “Івана”, як казали “Івана топили”.”
До сьогоднішніх днів збереглося чимало повір’їв, пов’язаних із святом Купала
- Купальську вербу кидають по грядках огірків на городі – щоб рясно родили.
- Побачиш на Купала досвіткове яскраве сонце – матимеш статки протягом року.
- Лагідно проведеш увесь день – цілий рік матимеш добрих друзів.
- Купальська ніч зоряна – вродять гриби.
- День на Купала дощовий – буде неврожай.
Каріна Логинська
Ми писали – Село на Тернопільщині, яке називають “маленькою Британією”: неоготичний костел і неймовірні краєвиди
«Світло переможе темряву»: уродженець Збаража Сергій Притула охрестив сина Марка
